Папа до молоді: Як Марія, Божа інфлюенсер, відповідайте Богові «так»

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Нічне чування – це один з ключових моментів Всесвітніх днів молоді, момент особливої близькості юнаків і дівчат з Наступником святого Петра. Така ж атмосфера панувала ввечері, 26 січня 2019 р., в «Metro Park» Панами, де Папа Франциск привітався із понад 600 тисячами молодих людей з усього світу. Спочатку об’їзд секторів панорамним автомобілем. Звучання гімнів попередніх ВДМ створювало «часовий» міст між минулим і сьогоденням. Свято, молитва, пісні і танці, свідчення та слово Святішого Отця, неодноразово перебите оплесками, врешті – тиша Євхаристійної адорації…

Боже спасіння – не застосунок для завантаження

Промова Папи, доповнювана словами, сказаними експромтом, була побудована навколо слів Марії: «Нехай зі мною станеться за твоїм словом», що були гаслом ВДМ 2019. Відправною точкою стала театральна постановка «Дерево життя», що представляла життєвий шлях юнака від народження в сім’ї до спокуси злом і повернення до добра. У неї були вставлені свідчення молодої пари, колишнього наркомана та палестинської дівчини.

Хоч Святіший Отець не користується смартфоном, але своє слово до «цифрових тубільців» побудував на основі зрозумілої для них мови. Коментуючи згадану постановку, він підкреслив, що вона показує нам, що спасіння, дароване нам Ісусом, не є «мобільним застосунком», який можна завантажити, чи «вправою розуму згідно з технологіями особистого зростання», але запрошенням брати участь в історії любові, що перетинається з нашими історіями.

Марія – Божа інфлюенсер

Отож, Папа закликав юнаків і дівчат відповісти «так» на цю історію любові за прикладом Марії, щодо Якої застосував популярний в світі соціальних мереж термін інфлюенсер, тобто, особа що має велику кількість підписників і може впливати на громадську думку, смаки, тощо.

Як зауважив Святіший Отець, хоч Марія не була інфлюенсером і не брала участі в тогочасних «соціальних мережах», Вона стала «жінкою, що мала найбільший вплив у історії». «Божа інфлюенсер» назвав Її Папа, пояснюючи значення того «так», яке не було «пасивною згодою», ані думкою, мовляв, «спробуємо й побачимо, що з цього вийде», але «так» людини, готової ризикнути, сильніше від сумнівів і труднощів, які існували, але не стали спонукою сказати «ні».

Прийняти життя

«Цього вечора ми чули, як оте “так” Марії відлунює та помножується з покоління в покоління», – сказав Глава Католицької Церкви, посилаючись на свідчення, які прозвучали на початку. Першими промовили Еріка та Рохеліо, подружня пара, в якої народилася донечка із синдромом Дауна. Папа зауважив, що перед обличчям загрозливих новин та ймовірних труднощів, вони «сказали як Марія: нехай з нами так станеться», вирішивши любити свою дитину. Перед обличчям тендітного життя повірили, що «світ призначений не лише для сильних».

«Сказати “так” Господеві означає наважитися обійняти життя таким, яким воно являється, з усією його вразливістю та незначністю, часто, з усіма його протиріччями та відсутністю сенсу, з тією ж любов’ю, про яку нам розповіли Еріка та Рохеліо», – сказав Папа, додаючи, що «прийняти життя таким, яким воно є, означає прийняти свою батьківщину, свою родину, своїх друзів, такими, якими вони є». А це проявляється тоді, коли ми «привітно ставимося до того, що не є досконалим», не вважаючи його менше гідним любові.

Спастися може лише той, кого люблять

Як зауважив Папа, Ісус обіймав і прокаженого, і фарисея, і грішника, навіть простивши тим, які Його розпинали. «Лише той, кого люблять, може спастися», лише той, «кого обіймають, може перемінитися», – підкреслив Святіший Отець, наголошуючи на тому, що ми спаслися бо Ісус нас любить і спасає. Господня любов «більша від наших протиріч, слабкості та злиднів», і саме через них Він пише цю історію любові. Як Петра після відречення, Ісус «завжди обіймає нас» після наших падінь, допомагаючи підвестися. Єдиним падінням, яке може нас знищити, «є залишатися розпростертими на землі і не дозволити допомогти собі», адже «в мистецтві аскези перемога полягає не в тому, щоб не впасти, але щоб не залишатися упалим».

Чотири «без»

Свідчення 20-річного Альфредо спонукало Папу зосередитися на проблемах, з якими зустрічаються підлітки. З огляду на важке економічне становище, старший між сімома дітьми, в 16 років він мусів залишити навчання та почати працювати, але й цей проект зазнав поразки: юнак потрапив у тенета наркотиків. Не зважаючи навіть на те, що довелося побувати у в’язниці, світло повернулося в його життя завдяки програмі реабілітації «Фундації Івана Павла ІІ».

Досвід Альфреда Святіший Отець підсумував як досвід чотирьох «без», які руйнують життя: це життя «без праці, без освіти, без спільноти, без сім’ї». Через це наше життя залишається без коріння та всихає. І це повинно спонукати старших і літніх людей запитувати себе про коріння, яке залишають для молоді.

«Як же легко критикувати молодь і проводи час в бідканнях, якщо позбавляємо їх можливостей працевлаштування, освіти та спільноти, за яку можна схопитися та мріяти про майбутнє», – зауважив Наступник святого Петра, наголошуючи на тому, що без освіти, без праці важко мріяти про майбутнє, а без спільноти та родини це майже неможливо.

Що потрібно, аби почуватися любленими?

Папа розповів, як одного разу молоді люди запитали його, чому сьогодні чимало їхніх ровесників зустрічають труднощі в тому, щоб вірити, уникають зусиль в житті. На думку тих, які запитували, причиною цього є те, що «чимало з них почуваються так, ніби перестали існувати для інших, дуже часто почуваються невидимими».

За словами Святішого Отця, це наслідки так званої «культури покинення». Багатьом юнакам і дівчатам бракує реальних просторів настільки, що можемо запитувати: як вони можуть думати про існування Бога, коли вони віддавна перестали існувати для своїх ближніх. Саме це штовхає в різного роду нищівні залежності. Адже для того, щоб почуватися любленими, не вистачить бути весь день підключеним до мережі, почуватися тим, з ким рахуються, – це щось більше від того, щоб перебувати в мережі. Необхідно віднайти простір, в якому почуваємося «частиною більшої спільноти».

Саме так чинили святі. Наприклад, святий Джованні Боско не йшов шукати молодь десь далеко, але навчився бачити те, що діялося поруч, бачив сотні покинутих підлітків. Багато-хто критикував їх, але отець Боско, натомість, дивився на них «Божими очима», приймав життя таким, яким воно поставало перед ним, і зробив наступний крок: створив для них спільноту, родину, в якій завдяки праці та навчанню вони почувалися любленими.

Будівничі церковної спільноти

У цьому контексті Глава Католицької Церкви скерував свою думку бо багатьох осередків у Латинській Америці, які займаються саме цим, вірячи в те, що існує надія на те, що можливо оновитися та розпочати наново, «якщо існує спільнота». «Ісус стає присутнім завдяки конкретним обличчям. Сказати як Марія “так” цій історії означає сказати “так” тому, щоб бути засобами будування у наших кварталах церковних спільнот, спроможних виходити на вулиці міст, обіймати та творити нові стосунки. Бути “інфлюенсером” в ХХІ сторіччі означає бути сторожами коріння», – сказав Папа, посилаючись на досвід Нірмен Одег, молодої палестинки, яка наблизилася до віри під час ВДМ 2016 в Кракові, зустрівши «живу та радісну спільноту, яка дозволила їй почуватися її частиною».

Який світ буде кращим?

Посилаючись на слова чилійського єзуїта святого Альберто Уртадо, який запитував про те, чи поступ полягає лише в тому, щоб могти придбати останні технологічні новинки, «чи не існує нічого іншого, як жити задля цього?», – Святіший Отець наголосив юнакам і дівчатам, що вони створені для чогось більшого. Це добре зрозуміли Діва Марія та ті, хто цього вечора поділилися свідченнями, і саме тому могли сказати: «Нехай зі мною станеться за Твоїм словом».

«Євангеліє вчить нас, що світ не буде кращим через те, що буде менше хворих, слабких, менше уразливих чи літніх людей, якими слід опікуватися, не тому, що буде менше грішників, ні, не тому світ буде кращим. Він буде кращим тоді, коли буде більше таких людей, як оті наші друзі, які щойно промовляли, які готові та мають відвагу вірити в завтрашній день, вірити в перетворюючу силу Божої любові», – наголосив Папа, запитуючи юнаків і дівчат: «Чи хочете бути “інфлюенсерами” в стилі Марії, Яка наважилася сказати: “Нехай зі мною станеться”? Лише любов вчиняє нас людянішими».

Адорація

Завершальною частиною чування стала Адорація Найсвятіших Тайн. Увесь різнобарвний збір молоді різних національностей та культур занурився у молитовну тишу. Різними мовами прозвучали молитви за родини, за богопосвячене і священиче життя, за місіонерів. Далі – благословення Найсвятішими Тайнами та молитва до Пресвятої Богородиці. Чимало юнаків і дівчат залишилися на ніч на місці проведення чування в очікуванні Святої Меси.