Папа: любити ворогів – це не заохочення, а заповідь
о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан
«Євангеліє цієї неділі (див. Лк. 6, 27-38) стосується головної та характерної ознаки християнського життя – любові до ворогів. Слова Ісуса є чіткими: “А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять, благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають” (Лк. 6, 27-28)», – цими словами Папа Франциск розпочав катехизу, промовляючи до десятків тисяч вірних та побожних туристів, які у неділю, 24 лютого 2019 р., зібрались на площі Святого Петра у Ватикані, аби почути його повчання, проказати із ним молитву «Ангел Господній» та отримати Апостольське благословення.
Це не заохочення, а заповідь
Глава Католицької Церкви підкреслив, що любов до ворогів не є для християнина звичайним заохоченням, якоюсь додатковою опцією, але – заповіддю. Вона, однак, не стосується усіх, але учнів Ісуса, тих, як їх називає Учитель, «які слухаєте».
Христос прекрасно знає, що любити ворогів перевищує наші можливості, але саме тому Він став людиною: не для того, аби ми залишились такими, як і були, але, щоб перемінились у чоловіків та жінок, які здатні на більшу любов, на любов Його і нашого Батька. Саме цю любов Христос дарує тим, які Його слухають. Тому, любов до ворогів стає можливою! «З Ним, завдяки Його любові, його Духові, ми можемо любити навіть тих, які нас не люблять, навіть тих, які чинять нам кривду», – наголосив Єпископ Риму.
Щоб Божа любов затріумфувала у кожному серці
Ісус прагне, щоб у кожному людському серці затріумфувала ця Божа любов, яка перемагає ненависть та злість. Логіка любові, яка виходить на хрест, – це характерна ознака християнина, яка спонукає нас виходити назустріч усім із серцем брата і сестри.
У євангельському тексті Ісус подає нам відповідь на запитання щодо того, як подолати людський інстинкт та світську ментальність помсти: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6, 36). «Хто слухає Ісуса, хто намагається Його наслідувати, навіть тоді, коли це не просто, той стає Божою дитиною та розпочинає насправді уподібнюватись до Отця, Який у небі», – мовив Папа, нагадуючи, що ми більше не потребуємо бути озлобленими, адже тепер ми відкрили у собі здатність, яка походить від Господа, бути ніжними та добрими.
Культура милосердя та прощення
За словами Глави Католицької Церкви, не існує нічого величнішого та пліднішого, ніж любов: вона надає людині повноту її гідності, в той час, як злість та помста нівечать красу творіння, сотворену на Божу подобу.
Ця заповідь любити усіх, навіть своїх ворогів, породила у світі «культуру милосердя, яка дає життя справжній революції» (Misericordia et misera, 20). Мова йде про «революцію любові», головними героями якої є мученики всіх часів. Христос запевнює нас у тому, що наша поведінка, позначена любов’ю до ворогів, не є даремною: «Прощайте і вам проститься, давайте і вам буде дано… Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють» (Лк. 6, 37-38).
Папа пригадав, що ми повинні прощати нашим кривдникам, адже й Господь нам простив і завжди прощає. Якщо ми не прощаємо нашим винуватцям, то не можемо претендувати на Боже прощення. Натомість, якщо наші серця відчиняються на милосердя, то ми засвідчуємо перед світом, що є можливим перемагати зло добром.
«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам, аби ми дозволили на те, щоб до нашого серця торкнуло це святе слово Ісуса, що горить немов вогонь, який перетворює нас і чинить спроможними робити добро, не шукаючи взаємності, свідчачи повсюди перемогу любові», – побажав Святіший Отець.
