Папа: Місія ґрунтується на молитві, вимагає зречень та приносить мир і радість

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Радість дару бути записаним у серці Бога є спонукою для Христового учня бути місіонером, навчившись від Ісуса беззастережно жертвуватися іншим. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 7 липня 2019 р., розповідь святого євангелиста Луки про те, як Ісус посилав на місію 72-ох учнів, окрім 12 апостолів.

Місія до всіх народів

Святіший Отець, насамперед, звернув увагу на те, що кількість посланців символізують всі народи землі, у світлі того, що в десятій главі Книги Буття перераховується саме стільки різних народів. Це, отже, є прообразом «місії Церкви звіщати Євангеліє всім народам».

Відправна точка – молитва

До цих учнів Ісус каже: «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива». Як підкреслив Наступник святого Петра, це прохання Ісуса завжди актуальне. «Ми завжди повинні молитися до “господаря нив”, тобто, Бога Отця, щоби посилав робітників на Своє поле, яким є світ, – сказав Папа. – І кожен з нас повинен чинити це з відкритим серцем, з місіонерським підходом; наша молитва не повинна бути обмежена лише нашими потребами: молитва є по-справжньому християнською, якщо має вселенський вимір».

Інструкція для місіонера

Як зауважив Святіший Отець, посилаючи 72-ох учнів, Ісус дає їм «точні інструкції», що вказують на характерні ознаки місії. Насамперед, як було сказано, молитися. Далі: іти, не брати ні торби, ні калитки, казати: “Мир цьому дому” й перебувати в цьому домі, не переходити із хати до хати, зціляти хворих, звіщаючи їм: «Наблизилося до вас Боже царство», а якщо не приймуть, то вийти на їхні вулиці й попрощатися.

«Ці накази показують, що місія ґрунтується на молитві, що вона є мандрівною, не стоїть на місці, що вимагає зречення та убогості, приносить мир й оздоровлення, які є знаками наближення Божого царства, вона не є прозелітизмом, але звіщенням та свіченням, що вимагає також відвертості та євангельської свободи, аби могти відійти, вказуючи на відповідальність за те, що було відкинуте послання спасіння, але не засуджуючи й не проклинаючи», – пояснив Єпископ Риму.

Плід – радість

За словами Папи, прожита в такому дусі, місія буде позначена радістю. «Повернулись сімдесят два з радістю», – зазначає євангелист. Це не скороминуча радість, що випливає з успіху, але радість, яка «вкорінена в обітниці», яка випливає зі слів Ісуса: «Ваші імена записані на небі». Йдеться про «внутрішню й незнищенну радість», яка випливає з усвідомлення того, що ми «покликані Богом іти за Його Сином», бути Його учнями.

«Кожен з нас сьогодні тут, на площі, може згадати про ім’я, отримане в день Хрищення: це ім’я “записане на небі”, у серці Бога Отця. І саме радість, що випливає з цього дару, робить кожного учня місіонером, тим, хто ходить в товаристві Господа Ісуса, вчиться від Нього беззастережно жертвуватися іншим, звільняючись від себе та від власних благ», – сказав Папа, закликавши:

«Разом призиваймо материнський покров Пресвятої Марії, аби вона на кожному місці підтримувала місію Христових учнів, якою є звіщати всім, що Бог любить нас, що хоче спасти нас та кличе стати учасниками Його царства».