Папа на день молитви за створіння: Кожен може оберігати та плести мережу життя
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«І побачив Бог, що все було добре» – ці слова з першої глави Книги Буття стали відправною точкою роздумів Папи Франциска, якими він поділився у своєму посланні з нагоди Всесвітнього дня молитви за збереження створіння, який відзначається 1 вересня.
Папа Франциск розпорядився відзначати такий день у Католицькій Церкві 2015 року, й перше його відзначення відбулося 1 вересня того ж року. Відзначення має екуменічний характер, адже того самого дня таку ініціативу проводить Православна Церква. Дата збігається з початком нового церковного року у візантійській традиції.
Божий дар і відповідь людини
Як зауважує Святіший Отець, на початку Біблії зустрічаємо прихильний Божий погляд, що спочиває на створінні, яке «дороге в очах Бога», Який вручає його людині «як цінний дар», який слід оберігати. Але відповідь людини на цей дар, на жаль, «була позначена гріхом, закритістю у власній автономності, жадібністю володіння та експлуатації».
«Так виникла загроза для довкілля, річ, добра в Божих очах, стала річчю для визискування в руках людини», – пише Глава Католицької Церкви, вказуючи на те, що останніми десятиріччями посилилося знищення довкілля, створивши «кліматичний надзвичайний стан, який несе серйозну загрозу природі та життю, включаючи наше».
Відкрити справжню ідентичність
Коренем проблеми Папа називай той факт, що «ми забули ким ми є», тобто, створінням, сотвореним на Божий образ, покликаними «жити як брати й сестри в тому самому спільному домі». Ми не створені бути «індивідами, що панують», а задумані як «центр мережі життя, сплетеної з мільйонів видів, з любов’ю поєднаних для нас нашим Творцем».
«Прийшов час наново відкрити наше покликання Божих дітей, братів і сестер між собою, охоронців створіння. Прийшов час розкаятися та навернутися, повернутися до коріння: ми улюблені створіння Бога, Який у Своїй доброті кличе нас любити життя та прожити його в спільності, в єдності зі створінням», – наголошує Святіший Отець.
Сприятливий час
У цьому контексті Глава Католицької Церкви заохочує вірних присвячувати час молитві протягом цього періоду, який з екуменічної ініціативи сформувався як «Пора створіння», що триватиме до 4 жовтня, спомину святого Франциска з Ассізі. «Це нагода почуватися ще більше поєднаними з нашими братами й сестрами з різних християнських конфесій», – пише він, згадуючи про всіх людей доброї волі, разом з якими ми покликані «в контексті екологічної кризи, що стосується кожного з нас, популяризувати збереження мережі життя, частиною якої ми є».
За словами Папи, це час, «аби наново навчитися молитися, занурившись у природу, де спонтанно народжується вдячність Богові-Творцеві». У тиші під час молитви «можемо почути гармонійний голос створіння», який закликає подолати самодостатність та відкрити лагідність Небесного Отця, щоби в радості поділяти отримані дари. Тоді зможемо ствердити, що «створіння як мережа життя, місце зустрічі з Господом і між нами» є дійсно «соціальною мережею Бога».
Святіший Отець додає, що це також час для того, щоб «замислитися над нашими стилями життя», над тим, як наші щоденні рішення і звички «часто є нерозсудливими і шкідливими». Це час «вдаватися до пророчих дій», прислухавшись до молоді, що нагадує нам про те, що «земля не є благом для розтрати, але спадщиною, яку слід передати».
Обираймо життя!
«Наші молитви та заклики спрямовані, насамперед, на те, щоб посилити чутливість політичних і громадських лідерів», – зазначає Глава Католицької Церкви, скеровуючи окрему думку до урядовців, які наступними місяцями зустрічатимуться з метою «оновити вирішальні зобов’язання для того, щоб спрямувати планету до життя, а не до смерті».
«Обираймо, отже, життя! Скажімо “ні” ненаситності споживання й претензіям на всемогутність, що є дорогами смерті, звернімо на далекоглядні стежки, побудовані на відповідальних зреченнях сьогодні, аби гарантувати перспективи життя завтра. Не піддаваймося збоченій логіці легких заробітків, але думаймо про майбуття усіх!» – закликає Святіший Отець, підсумовуючи:
«Кожен християнин, кожен член людського роду, може зробити свій внесок, немов тоненька, але унікальна й незамінна нитка, у плетиво мережі життя, яка огортає нас усіх. Почуваймося залученими й відповідальними, щоб з молитвою та зобов’язанням брати до серця справу дбання про створіння».
