Папа: Очікувати на прихід Христа, відкриваючи серце на ближніх

Світлана Духович – Ватикан

«Протягом цих чотирьох тижнів Адвенту Літургія провадить нас до святкування Христового Різдва, в той час як нагадує нам, що Він щодня приходить у наше життя і в славі повернеться наприкінці часів», – цими словами Папа Франциск звернувся до вірних, що в неділю, 1 грудня 2019 р., зібралися на площі святого Петра у Ватикані на молитву «Ангел Господній».

Христос – істинний храм

Коментуючи перше літургійне читання дня з Книги пророка Ісаї, Святіший Отець зазначив, що натхненний голос цього пророка супроводжує протягом усього шляху Адвенту. «В останні дні станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби, і стечуться до неї усі народи» (Іс 2,2), – пояснюючи ці слова, Папа підкреслив, що Господній храм в Єрусалимі описаний тут як місце зібрання всіх народів. «Після воплочення Божого Сина, Сам Христос об’явив Себе як істинний храм», – зазначив він, додаючи, що це пророцтво Ісаї спонукає нас стати на шлях паломництва до Христа як змісту й завершення всієї історії.

Вибір шляху

Вселенський Архиєрей наголосив, що голодні й спраглі справедливості можуть знайти цю Божу обітницю тільки прямуючи Господніми шляхами, а зло та гріх походять від того, що окремі люди й суспільні групи стають на шлях егоїстичних інтересів, що призводять до конфліктів і воєн. Адвент – це слушний час для того, аби прийняти пришестя Христа, Який приходить як Посланець миру, аби вказати нам Божі дороги».

Прокинутися зі сну байдужості й марнославства

«Отже, чувайте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь» (Mt 24,42) – посилаючись на ці Христові слова з недільної Євангелії, Наступник святого Петра зазначив, що «чувати», «пильнувати», чи «бути пильними» не означає, що наші очі повинні бути розплющені, а що наше серце повинне бути відкритим і спрямованим у правильному напрямку, тобто бути готовим до дарування й служіння. Саме це означає «чувати».  Він додав, що сон, з якого ми повинні прокинутися, – це байдужість, марнославство, нездатність встановити справжні людські стосунки, нездатність дбати про самотнього, покинутого й хворого ближнього.

Що означає чувати?

«Отже, очікування Христа, що приходить, – наголосив Папа Франциск на завершення, – повинно вилитись у зусилля чувати. Це означає, насамперед, подив дією Бога, Його Чування означає також у конкретний спосіб бути уважними до нашого ближнього у скруті, означає дозволити, аби його потреби нас заторкнули, не чекаючи, що він, чи вона попросять нас про допомогу, але навчитися запобігати, випереджувати, подібно до того, як завжди робить з нами Бог».