Папа: Церква потребує подружжів, які не замикаються у собі

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Аби наслідувати Ісуса, Церква повинна відповідати трьом умовам, потвердженим самим Божественним Учителем: перебувати в русі, готовності та рішучості», – на це наголосив Папа Франциск, зустрічаючись у Ватикані у суботу, 25 січня 2020 року, з очільниками, суддями та працівниками Римської Роти, що є одним із трьох найвищих трибуналів Апостольської Столиці, компетентним у подружній матерії. За його словами, Церква за своєю природою є в русі, не залишається непорушною в межах своєї огорожі, а є відкритою до широких горизонтів. Церква послана нести Добру Новину про спасіння всюди та дійти аж до людських та екзистенційних периферій.

Святіший Отець вирішив поєднати свою промову із катехизою, яку він виголосив 13 листопада 2019 року на тему біблійної розповіді про один момент із життя первісної Церкви, описаний у Діяннях Апостолів, де розповідається про те, як святий Павло прибув до Коринту, столиці Ахаї, і його у своєму домі прийняла подружня пара Акили та Прискилли, яких Глава Католицької Церкви подає, як зразок християнського подружжя.

Приклад подружньої пари Акили та Прискилли

На переконання Глави Католицької Церкви, Святий Дух вирішив поряд з апостолом Павлом поставити як чудовий приклад до наслідування подружню пару Акили та його дружини Прискилли, що були подружжям, яке не залишалось на місці, але перебувало в постійному русі. Їхній приклад є надзвичайно потрібний, зокрема, у тих наших парафіяльних спільнотах, особливо, міських, де парох та його помічники-священики ніколи не матимуть достатньо часу та сили, щоб охопити всіх своїх вірних, що, хоча й декларують себе християнами, однак, зрідка приступають до Святих Таїнств та мало знають про Христа. Акила та Прискилла є прикладом для сучасного подружжя, яке виходить поза себе самих та євангелізує, дбаючи, аби також й інші знали про Ісуса Христа.

Близькість та безкорисливість

«У вступі до Реформи подружнього процесу, я наполіг на двох словах: близькість та безкорисливість», – мовив далі Святіший Отець, зазначаючи, що святий Павло власне віднайшов у подружній парі Акили та Прискилли спосіб бути близьким до далеких і полюбив їх, живучи з ними понад рік у Коринті. Християнське подружжя повинно брати приклад з тієї подружньої пари, навчившись у них того, як закохатись в Ісуса та бути ближнім до тих родин, які, часто не з власної вини, позбавлені світла віри. На прикладі цієї біблійної розповіді Папа висловив побажання, аби духовенство, за прикладом апостола Павла, любило подружні пари, а ті, у свою чергу, були дієвими та допомагали духовенству у його місії.

Святий Дух – головна дійова особа місії

Серед іншого, Святіший Отець наголосив, що пастирям Церкви не слід забувати, що це не вони своєю місійною працею вчиняють подружні пари святими, але – Святий Дух, Який є головною дійовою особою нашої місійної діяльності. До пастирів належить освітлювати шлях перед подружжями, допомагаючи їм не впасти в якісь ідеології. «І ці пари, які Святий Дух, безумовно, й далі оживляє, повинні бути готові вийти із себе самих, відкритись на інших, жити близькістю, стилем спільного життя, який перетворює всі міжособові стосунки у досвід братерства», – наголосив Папа Франциск, висловлюючи вдячність за присутність у Церкві різних асоціацій та рухів, які дбають за формацію та катехизацію подружніх пар.

«Скрізь у світі Церква сьогодні потребує подружніх пар, що перебувають у русі», – зазначив Єпископ Риму, наголошуючи на необхідності співпраці таких християнських подруж із Святим Духом. «Якщо не прикликати Святого Духа і, отже, Він залишиться невідомим і відсутнім, то в контексті наших партикулярних Церков ми будемо позбавлені тієї сили, яка робить християнські подружні пари душею і формою євангелізації», – додав він.