Папа: у Великий Піст вимкнім телевізор та смартфони, а подбаймо про екологію душі
».с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан
Про духовне значення пустелі, як місця зустрічі з Богом, про «екологію серця» відкривання того, що істотне, про самотність, про потребу вимкнути телевізор, відірватись від мобільних телефонів та вирушити в «паломництво милосердної любові» до найслабших, – до убогих, людей похилого віку, відкинутих, найуразливіших, – говорив Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу 26 лютого 2020 року. Вона зібрала на площі святого Петра у Ватикані понад 12 тисяч римлян та паломників з багатьох країн світу.
У своїй катехизі Святіший Отець, насамперед, послався на Попільну середу, якою саме в цей день римо-католицька Церква розпочинає Великий Піст, «сорокаденний шлях до Пасхи, що є осередком літургійного року й віри». За словами Папи,
Гамір, який нас оточує
Святіший Отець підкреслив, що пустеля – це місце відсторонення від гамору, від шуму, що нас оточує. Саме відсутність слів звільняє місце для Слова з великої літери, для Слова Божого, що наповняє наші серця, немов ніжний лагідний вітерець (пор. І Цар 19, 12). Господь часто промовляв саме в пустелі. Саме там Він передав Мойсеєві десять заповідей.
У пустелі ми знаходимо близькість з Богом, любов до Господа. Ісус кожного дня віддалявся в безлюдні місця, щоб молитись. «Він нас навчив, як шукати небесного Отця, що промовляє в тиші. Нелегко зберігати мовчання в серці. Ми завжди намагаємось зустрічатись з іншими, розмовляти, бути з іншими».
Розгорнути книгу Біблії
Папа Франциск наголосив:
Інтернет посилює словесне насильство
Святіший Отець зазначив:
Пустеля – місцем життя
Папа Франциск вказав, що пустеля – це місце життя, а не смерті, Це місце суттєвого, бо діалог з Богом у тиші наново повертає нас до життя. Боже слово нам потрібне більше, ніж хліб, Тому потрібно позбутись від стількох зайвих речей, що не є для нас необхідними, щоб наново відкрити обличчя тих, що нас оточують, щоб перейти до найістотнішого, шукаючи краси простішого життя.
Шлях милосердної любові
Дивлячись на пустелю, як на місце усамітнення, Єпископ Риму звернув увагу на те, що поруч з нами є чимало пустинних місць, так багато людей самотніх і занедбаних.
На закінчення катехизи під час загальної аудієнції з прочанами, Святіший Отець ще раз наголосив, що дорога, яка веде в пустелю Великого Посту – це молитва, піст та діла милосердя. Ця пустеля відкриває нам шлях, що веде від смерті до життя. Він закликав разом з Ісусом увійти в цю духовну пустелю, з якої вийдемо, наново віднаходячи радість Пасхи, віднайти силу Божої любові, що оновлює життя. Тоді з нами станеться те, що пустелями, які навесні розквітають і «нізвідки» простають бруньки та рослини. «Відважно входімо в цю пустелю Великого Посту, йдімо за Ісусом у пустелю: а з Ним наші пустелі розквітнуть».
