Папа: цілісна екологія вимагає навернення кожної людини і суспільства
Світлана Духович – Ватикан
Папа Франциск надіслав послання учасникам міжнародної зустрічі на тему «Нові шляхи до цілісної екології: п’ять років після Laudato si’», організованої екологічною мережею «EcoOne» Руху Фоколярів у співпраці з Дикастерією служіння цілісному людському розвитку та Всесвітнім Католицьким Кліматичним Рухом (Global Catholic Climate Movement).
Мета зустрічі, що відбувається від 23 до 25 жовтня 2020 р. в Кастель-Ґандольфо, що неподалік Риму, полягає в тому, аби обговорити питання взаємопов’язаності людства та дбання про довкілля з різних точок зору: етичної, наукової, соціальної та богословської.
«Діти тієї самої землі»
«Пам’ятаючи про переконання К'яри Любіч у тому, що створений світ несе в собі харизму єдності, – пише Папа в своєму посланні, – я вірю, що її перспектива може скерувати вашу працю до визнання того, що “все пов'язане” і що “дбання про довкілля потрібно поєднувати з щирою любов’ю до наших ближніх і постійними зусиллями, спрямованими на вирішення проблем суспільства”» (Laudato si', 91). Одна з цих проблем, за словами Святішого Отця, – це нагальна потреба в новій, всеохоплюючій соціально-економічній парадигмі, яка відображає істину про те, що ми – “єдина людська сім'я, попутники, що мають те саме тіло, діти тієї самої землі, яка є нашим спільним домом” (Fratelli tutti, 8).
Покінчити з логікою експлуатації та егоїзму
Вселенський Архиєрей підкреслює, що досягнення цілісної екології вимагає глибокого навернення як на особистому, так і на спільнотному рівні. Звертаючись до учасників міжнародної зустрічі «EcoOne», він зазначає, що вивчаючи виклики, які стоять перед людством, такі як зміна клімату, необхідність сталого розвитку та роль релігії у вирішенні екологічної кризи, важливо покінчити з логікою експлуатації та егоїзму та сприяти поширенню тверезого, простого і скромного способу життя (пор. Laudato si', 222-224). «Я сподіваюся, – наголошує він на завершення, – що ваша праця сприятиме плеканню в серцях наших братів і сестер спільної відповідальності один за одного як Божих дітей та оновленого прагнення бути добрими розпорядниками Його дару створіння (пор. Бут. 2, 15)».