Папа: світ потребує єдності та братерства, щоб здолати кризу

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Почуватися братами й сестрами, щоби разом здолати світову кризу, спричинену пандемією. Бо із кризи «ніколи не виходимо такими, як раніше», але «або кращими, або гіршими». Вже вкотре Папа Франциск звернувся до громадськості з такою пересторогою. Цього разу вона прозвучала в інтерв’ю для італійського телеканалу «Canale 5», яке вийшло в ефір ввечері у неділю 10 січня 2021 року.

За словами Святішого Отця, «потрібно все перевірити», оскільки «великі цінності завжди присутні в житті», але їх необхідно «впроваджувати в сьогочасне життя». Він перерахував ряд драматичних ситуацій у світі, від дітей, які голодують і не мають змоги піти до школи, до війн, які потрясають різні регіони планети, зазначаючи, що «статистики ООН щодо цього наганяють страх». Тож якщо ми старатимемося вийти з кризи «не помічаючи цих речей», нас чекає «інша поразка». «Й вона буде ще гіршою», – стверджує він.

Щеплення – це етичний вчинок, а не факультативний

Папа, зокрема, відповів на запитання журналіста про щеплення. «Я вважаю, що з моральної точки зору всі повинні прийняти вакцину. Це не вибір, але етичний вчинок. Бо граєшся зі здоров’ям, граєшся з життям, але також граєшся з життям інших», – зазначає він, розповівши, що найближчими днями розпочнеться вакцинація у Ватикані й також він записався на неї. «Так, це потрібно зробити. Якщо лікарі представляють це як річ, що може принести користь, і що нема особливих загроз, то чому не приймати її? В цьому питанні існує суїцидний неґаціонізм, якого я не спроможний пояснити», – сказав Святіший Отець.

Час на «ми», щоби здолати кризу

За словами Папи, прийшов час «думати про “ми”, забувши на деякий час про “я”, взяти його в дужки», бо або спасемося як «ми», або ніхто не врятується… «Це є викликом, – зауважує він, – стати близьким до іншого, наблизитися до ситуації, до проблем, до людей». Неприятелем близькості, за його словами, є «культура байдужості», яка нищить, бо «віддаляє». Натомість близькість є «ключовим словом у пошуках виходу з кризи».

Святіший Отець пояснив, що якщо бракує єдності, близькості, то з’являються нові вогнища напруження. У цьому контексті прозвучав заклик до керівництва, як державного, так і церковного, наголошуючи на тому, що в цей період кризи «увесь керівний клас не має права казати “я”, але повинен сказати “ми” та шукати єдність перед обличчям кризи». Тож «політик, душпастир, християнин, католик, єпископ, священик, який не здатний сказати “ми” замість “я”, не перебуває на висоті виклику». І навіть якщо «конфлікти в житті є необхідними», тепер час на те, щоби «відправити їх у відпустку», звільнивши простір для єдності країни, Церкви суспільства.

Аборт – це в першу чергу загальнолюдське, а не релігійне питання

За словами Глави Католицької Церкви, криза, викликана пандемією, загострила «культуру відкинення найслабших як відходів», чи йдеться про бідних, чи про мігрантів або літних людей. Особливим чином він зупинився на трагедії аборту, що викидає мов непотріб небажаних дітей. «Питання аборту, – підкреслює він, – не є релігійним питання, це загальнолюдська, перед-релігійна проблема, питання загальнолюдської етики», яке «також атеїст мусить вирішити у власному сумлінні. «Чи є справедливим знищити людське життя задля вирішення проблеми, будь-якої проблеми? Чи правильно наймати убивцю, щоб вирішити проблему?» – запитує він.

Вчитися з історії не піддаватися насильству

Під час розмови не забракло згадки про трагічні події, що трапилися на Капітолійському пагорбі столиці США 6 січня. Святіший Отець зізнався, що «був вражений», беручи до уваги дисциплінованість американського народу та зрілість демократії в країні. Однак, за його словами, навіть у найзріліших суспільствах знайдеться щось таке, що не в порядку, якщо існують люди, «що обирають дорогу проти спільноти, проти демократії, проти спільного блага». Тепер же, як це трапилося, можна було все добре побачити, тож тепер стало можливим «засовувати ліки». Отож, потрібно «замислитися та добре все зрозуміти, вчитися з історії, щоб не повторювалося таке», бо «пара-регулярні групи, які не є добре інтегрованими в суспільстві, раніше чи пізніше породжуватимуть ситуації насильства».

Віра – це Господній дар

Під час розмови йшлося і про те, як Папа особисто переживає обмеження, викликані пандемією. Він зізнався, що почувається «як у клітці», сумує через скасовані подорожі та з надією дивиться на подорож до Іраку. В цей же період присвячує більше часу молитві, телефонним розмовам, наголошуючи на важливості для нього особисто таких моментів, як надзвичайна молитва 27 березня минулого року на площі Святого Петра, вираження «любові до всіх людей», що «показує нові дороги для взаємодопомоги».

Це стало нагодою поділитися кількома думками про віру, яку Святіший Отець називає, насамперед, даром. «Для мене, – мовив він, – віра є даром, ні ти, ні я, ніхто не може здобути віру власними силами: це дар, даний Господом». Її неможливо купити… Папа Франциск заохочує призивати «Божу близькість», ми повинні просити про цей дар «близькості у вірі».

А побажанням на цей 2021 рік є те, щоби нікого не викидалося як відходи, аби не було егоїстичних підходів, а єдність переважила над конфліктами.