Слідами святого Франциска на шляху братерства
Amedeo Lomonaco / Світлана Духович – Ватикан
Багато кроків і жестів Папи Франциска є частиною траєкторії, яка бере початок в Ассізі, і яку чітко видно вже з перших днів понтифікату. Вже під час Святої Меси з нагоди початку Петрового служіння, 19 березня 2013 р., Єпископ Риму вказав на обраний ним напрямок. «Покликання оберігати, – зазначив він під час проповіді, – стосується не лише нас, християн, а має вимір, який передує всьому і який є просто загальнолюдським, стосується кожного. Це піклування про все творіння, красу творіння, як нам сказано в Книзі Буття і як показав святий Франциск: воно шанує кожну Божу істоту і навколишнє середовище, в якому ми живемо».
4 жовтня 2013 року, у день літургійного спомину святого Франциска, Святіший Отець перебував в Ассізі. «З цього Міста Миру, – підкреслив він, проповідуючи під час Меси, – я зі силою та лагідністю любові повторюю: шануймо творіння, ми не є знаряддям знищення!». «Почуймо волання тих, що плачуть, страждають та помирають через насильство, тероризм чи війну у Святій Землі, яку так любив святий Франциск, у Сирії, на всьому Близькому Сході та в усьому світі», – закликав він.
Laudato si’
Дбання про створіння є центральною темою енцикліки Laudato si', яка пропонує шлях цілісної екології для нової парадигми справедливості. Кілька уривків цього документа, опублікованого 24 травня 2015 року, присвячені святому Франциску. «Я вибрав його ім'я, – пише Папа, – як дороговказ і натхнення в момент, коли мене було обрано єпископом Риму. Я вважаю, що Франциск є чудовим прикладом піклування про все, що є слабким, та прикладом цілісної екології, пережитої з радістю та автентичністю». В енцикліці Наступник святого Петра вказує також на тісний зв’язок між людиною та світом. «Все взаємопов’язане, – пише він, – тому потрібна турбота про довкілля, поєднана з щирою любов'ю до людей і постійними зусиллями, спрямованими на вирішення проблем суспільства».
Слідами святого Франциска
Понтифікат Папи Франциска – це також перехрестя різних доріг та надій. У 2017 році, під час Апостольської подорожі до Єгипту, Папа Римський пригадав ще одну подорож, ту яку здійснив святий Франциск до цієї країни. Звертаючись до учасників Міжнародної конференції за мир, він зазначив: «Ми, християни, мусульмани та всі віруючі, покликані зробити свій внесок: ми живемо під сонцем одного милосердного Бога. [...] У цьому сенсі ми можемо називати один одного братами і сестрами». «Нехай же зійде сонце оновленого братерства в ім'я Бога і на цій землі, поцілованій сонцем, нехай зродиться світанок цивілізації миру та зустрічі. Нехай нашим заступником у цьому буде святий Франциск Ассизький, який вісім століть тому прибув до Єгипту і зустрівся із султаном Аль-Камілем», – побажав він.
Документ про загальнолюдське братерство
«Благословенні миротворці, бо вони дітьми Божими назвуться. Воістину, миротворцями є ті, що, зазнаючи страждання у цьому житті задля любові нашого Господа Ісуса Христа, зберігають душевний і тілесний мир». Ці слова з п’ятнадцятого із двадцяти «Напоумлень» святого Франциска Ассізького, накреслюють ті самі горизонти, що відкривають шлях до примирення, вказаний у Документі про загальнолюдське братерство. Підписаний 4 лютого 2019 року Папою Франциском та Великим Імамом Аль-Таїбом в Абу-Дабі, цей документ містить рішуче заохочення до того, аби ставитися одні до одних як брати та сестри задля сприяння справедливості та миру, гарантуючи права людини та релігійну свободу. «Віра, – читаємо в передмові, – спонукає віруючу людину бачити в інших брата чи сестру, яких слід підтримувати і любити».
Цей документ був підписаний в Абу-Дабі через 800 років після історичної зустрічі. «Із серцем вдячним Господеві, у восьмисоту річницю зустрічі святого Франциска Ассізького та султана Аль-Каміля – підкреслив Папа Франциск під час міжрелігійної зустрічі 4 лютого 2019 року – я скористався можливістю прибути сюди як віруюча людина, що спрагла миру, як брат, який прагне миру зі своїми братами. Бажати миру, сприяти мирові, бути знаряддями миру – ми тут для цього».
Про зустріч святого Франциска із султаном Святіший Отець згадував також під час своєї Апостольської подорожі до Марокко: «Ця пророча подія, – наголосив він 30 березня 2019 року, звертаючись до представників влади та громадського суспільства країни, – свідчить про те, що мужність зустрічі та простягнутої руки – це шлях миру та злагоди для людства, в якому екстремізм і ненависть спричиняють поділи та руйнування».
Fratelli tutti
Подорож Папи на Аравійський півострів передувала ще одній історичній події, місцем якої стало Ассізі: 3 жовтня 2020 року в цьому містечку, що в італійському регіоні Умбрія, Єпископ Риму на гробі святого Франциска підписав енцикліку Fratelli tutti, що є запрошенням втілити всесвітнє прагнення братерства задля «нової мрії про братерство та соціальну дружбу, що не зводиться лише до слів». «Святий Франциск, який почувався братом сонця, моря і вітру, – пише Святіший Отець, – знав, що він ще більше поєднаний з тими, хто має ту саму плоть. Скрізь він сіяв мир і перебував поруч з бідними, покинутими, хворими, відкинутими, найменшими». Святий з Ассізі, за словами Папи, пояснив «суть відкритого братерства, яке дозволяє нам розпізнавати, цінувати і любити кожну людину незважаючи на фізичну віддаль, ні на місце у світі, де вона народилася або де мешкає».
Нехай зерно святого Франциска проросте у багатьох серцях
Святий Франциск промовляє до нас також і сьогодні, у цей час, позначений пандемією. Він промовляє до нас голосом Папи та всіх людей доброї волі, закликаючи нас дбати про створіння та визнавати одні одних братами й сестрами. «Святий Франциск, – підкреслює Папа в енцикліці Fratelli tutti, – слухав голос Бога, слухав голос бідних, хворих, слухав голос природи. І все це перетворюється на спосіб життя. Я сподіваюся, що зерно святого Франциска проросте у багатьох серцях». Шлях, який вказують Святіший Отець та святий Франциск – це шлях Євангелія: «Якими ж блаженними та благословенними є ті, що люблять Господа і чинять так, як сам Господь говорить в Євангелії: люби Господа Бога твого усім своїм серцем і розумом, а твого ближнього, як самого себе».
