Папа: Коли причащаємося, Ісус надає нового сенсу нашій крихкості

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Щоразу, коли приймаємо Хліб життя, Ісус приходить, аби надати нового сенсу нашій крихкості», – сказав Папа Франциск, ділячись перед проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 6 червня 2021 р., деякими думками з нагоди Урочистості Христових Тіла й Крові, що цього дня відзначалася в Італії та багатьох інших країнах світу.

Крихкість, що стає силою

Покликаючись на розповідь святого Марка про Тайну Вечерю, Святіший Отець звернув увагу на простоту, з якою Ісус дарує нам «найбільше таїнство»: взяв хліб, поблагословив, розломив і дав учням. Його жест – це «покірний жест дарування». У кульмінаційний момент Свого життя Ісус не роздає численні хліби, щоб нагодувати натовпи, але «роздроблює Себе Самого під час пасхальної вечері з учнями».

«В цей спосіб Ісус проказує нам, що мета життя полягає в даруванні себе, що найбільшою річчю є служити. І ми сьогодні віднаходимо велич Бога в шматочку Хліба, в крихкості, що виливає із себе любов і взаємоподіл», – сказав Папа, підкреслюючи слово «крихкість»: Ісус стає крихким, мов хліб, який розламується та розсипається крихтами, але «саме в цьому перебуває Його сила». Йдеться про «силу любові», яка стає «малістю, аби її приймали, а не боялися», яка «роздроблюється, аби наново згуртувати нас в єдності».

Сила любові до того, хто помиляється

Як зазначив далі Наступник святого Петра, в крихкості Пресвятої Євхаристії виходить на яв ще інша сила: «сила любити того, хто помиляється». Ісус дав нам Хліб життя у «ніч, в яку Його було видано». Він «передає нам найбільший дар», у той же час «відчуває у Своєму серці найглибшу прірву» – учень, який їсть разом з Ним, звершує зраду, а зрада – «це найбільший біль для того, хто любить». Але Ісус відповідає на зло «ще більшим добром».

«Він не карає грішника, а віддає Своє життя за нього. Коли ми приймаємо Євхаристію, Ісус те саме чинить з нами: Він знає нас, знає, що ми є грішниками і багато помиляємося, але не відмовляється від того, щоби поєднати Своє життя з нашим», – сказав Святіший Отець, наголошуючи на тому, що Пресвята Євхаристія «не є винагородою для святих, але Хлібом грішників». Він знає, що ми потребуємо, а тому закликає: «Беріть і їжте».

Цінніші, ніж ми думаємо про себе

«Щоразу, коли приймаємо Хліб життя, Ісус приходить, аби надати нового сенсу нашій крихкості. Він нагадує нам, що в Його очах ми цінніші, ніж думаємо. Він каже, що радіє, коли ділимося з Ним своєю слабкістю. Він повторює нам, що Його милосердя не боїться наших злиднів. Милосердя Ісуса не боїться нашої нужденності. І, насамперед, виліковує нас від тієї слабкості, від якої ми самі не можемо оздоровитися», – вів далі Папа, вказуючи на відчуття кривди до того, хто нас образив, на схильність дистанціюватися від інших, на постійне нарікання, що не дає знаходити мир. Євхаристія лікує від цього, бо «поєднує нас з Ісусом».

«В цьому полягає логіка Євхаристії: приймаємо Ісуса, Який нас любить та оздоровляє наші слабкості, аби ми любили інших і допомагали їм в їхніх слабкостях», – підсумував Святіший Отець, побажавши: «Нехай же Пресвята Діва, в Якій Бог став тілом, допоможе нам приймати з вдячним серцем дар Євхаристії та перетворювати своє життя у дар».