Папа єзуїтам: свобода і відмінність лякають, будьмо близькими до Божого люду
Світлана Духович – Ватикан
«Я не знав, що у Словаччині так багато єзуїтів», – цими словами Папа Франциск звернувся до 53 єзуїтів, що служать у Словаччині, спілкуючись з ними в Апостольській Нунціатурі у Братиславі 12 вересня 2021 року. Традиційні зустрічі Папи зі своїми співбратами-єзуїтами під час Апостольських подорожей відзначаються теплою та невимушеною атмосферою. Не була винятком і ця півторагодинна зустріч: Святіший Отець жартома зазначив, що не має сили на довгі промови перед єзуїтами, тому запропонував їм ставити запитання. У вівторок, 21 вересня 2021 р. єзуїтський часопис «La Civiltà Cattolica» опублікував зміст цієї розмови.
Душпастирство наближення
На прохання одного священика дати їм деякі поради для душпастирської діяльності у Словаччині, Єпископ Риму вказав на важливість бути близькими до Бога, близькими одні до одних, до єпископа і до Папи, а також до Божого люду. В цьому контексті він пригадав промову святого Павла VI до учасників 32-ї Генеральної Капітули Товариства Ісусового (найвищого законодавчого органу цього Ордену), в якій зазначав, що єзуїти ідуть туди, де є перехрестя доріг, де існують проблеми. «Але те, що врятує нас від впадання в безглузді ідеології, – підкреслив Папа Франциск, – це близькість до Божого люду».
Страх перед перехрестям доріг
Один із співбратів Святішого Отця розповів, що він приєднався до Товариства Ісусового 1968 року в Швейцарії, куди втік зі Словаччини. Після 48 років служіння у Швейцарії він повернувся до рідної країни. «Яке бачення Церкви ми повинні наслідувати?» – таким було його запитання, що ґрунтувалося на спостереженні того, що дехто бажає повернутися у минуле, шукаючи певності. Відповідаючи, Єпископ Риму зазначив, що в цей час «спокуса повернутися назад», справді, непокоїть Церкву. За його словами, це «ідеологія, яка колонізує уми». Посилаючись на свою промову до членів Екуменічної Ради Церков (ЕРЦ) Словаччини, з якими він зустрівся перед тим у Нунціатурі, Папа пригадав, що свобода лякає багатьох: «У світі, який настільки обумовлений залежностями та віртуальністю, ми боїмося бути вільними», – зауважив він. «Нам страшно прямувати далі душпастирським шляхом», – зазначив він, пояснюючи, що він має на увазі «ту працю, проведену під час Синоду, присвяченого сім’ї, «щоб дати зрозуміти, що пари у другому союзі ще не є засудженими до пекла». «Нам страшно супроводжувати людей із сексуальною відмінністю. Нас лякають перехрестя доріг, про які нам говорив Павло VI», – підкреслив Святіший Отець, вказуючи на недопустимість того, аби «шукати вирішення у суворості й клерикалізмі, що є збоченнями».
В цьому контексті Папа зазначив, що сьогодні Бог хоче від Товариства Ісусового, щоб вони були вільними, з молитвою та розпізнаванням. Мова не йде про те, аби «вихваляти нерозсудливість», а про те, аби «прямувати вперед у розсудливості та послухові».
Гендерна ідеологія – абстракція, що немає нічого спільного з життям
Одне із запитань стосувалося гендерної ідеології. Стосовно цього Наступник святого Петра зазначив, що «ідеологія завжди має диявольську привабливість», бо вона не втілена у життя. Ідеології, за словами Папи, потрібно «викривати у коренях». Гендерна ідеологія є небезпечною, бо вона є абстрактною, «так ніби людина могла би абстрактно вирішувати, чи і коли бути чоловіком або жінкою». «Коли ми говоримо про ідеологію, – пояснив він, – то говоримо про ідею, про абстракцію, для якої все можливе, а не про конкретне життя людей та їхнє реальне становище».
«Вважаю за краще проповідувати»
Під час спілкування Папи з єзуїтами Словаччини, йшлося також про єврейсько-християнський діалог. З цього приводу Святіший Отець зазначив, що слід уникати того, щоб цей діалог розірвався «через непорозуміння, як це іноді трапляється».
Один із співбратів запитав Папу про те, як він ставиться до людей, які дивляться на нього з підозрою. Відповідаючи, він зазначив, що одне з католицьких телебачень, постійно пліткує про нього. «Особисто я можу заслуговувати напади та образи, тому що я грішник, – зазначив він, – але Церква цього не заслуговує. Це справа диявола». Папа значив, що також і серед священнослужителів є ті, що дають про нього погані коментарі. «Іноді я втрачаю терпеливість, особливо, коли вони висловлюють судження, не вступаючи в справжній діалог», – зауважив він, запевняючи, що однаково прямує далі, не заглиблюючись в «їхній світ ідей та фантазій». «Я вважаю за краще проповідувати», – підкреслив Святіший Отець, пригадуючи, що дехто звинувачує його в тому, що він не говорить про святість, а завжди про суспільне, і тому закидають йому, що він “комуніст”. «Але ж я написав ціле Апостольське напоумлення про святість Gaudete et Exsultate», – зауважив він.
