Папа до мігрантів: ми всі перебуваємо в дорозі від конфлікту до єднання

Світлана Духович – Ватикан

Візит Папи до Кіпру, що розпочався у четвер, 2 грудня 2021р., завершився молитовною екуменічною зустріччю з мігрантами в парафіяльному римо-католицькому храмі Святого Хреста в Нікосії. У цій зустрічі взяли участь також латинський Патріарх Єрусалиму П’єрбаттіста Піццабалла та Патріарх Антіохії Маронітської Католицької Церкви Патріарх Бшара Бутрос Раї.

На початку зустрічі один із представників місцевої організації «Caritas» та четверо молодих мігрантів поділилися своїми свідченнями, ґрунтуючись на яких Єпископ Риму побудував свою промову. Він зазначив, що ці розповіді вразили і зворушили його, бо вони містять «красу правди». Це зворушення, за словами Папи, подібне до того, яке висловив Христос у Євангелії від Матея, кажучи: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам» (Mt 11, 25). «Я також прославляю Небесного Отця, – наголосив Папа, – бо це відбувається сьогодні тут і в усьому світі: Бог відкриває малим Своє Царство, Царство любові, справедливості та миру».

Не чужинці, а співгромадяни

Свідчення молодих мігрантів, як зауважив Наступник святого Петра, допомагають краще зрозуміти Боже слово, записане в Посланні апостола Павла до Ефесян: «Отже ж, ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі» (Еф 2,19). Папа наголосив, що тепер ці слова – «Ви не чужинці, а співгромадяни» – є актуальнішими, ніж будь коли раніше; вони є пророцтвом Церкви, яка є спільнотою, що – з усіма людськими обмеженнями – втілює мрію Бога про світ.

Свідчення про зцілення ран

Посилаючись на свідчення Тамари зі Шрі-Ланки, яка зазначила, що її часто запитують, хто вона, Єпископ Риму зауважив, що це запитання часто означає “До якої групи ти належиш?”. «Але, як ти сама сказала, ми не цифри, не особи, які потрібно каталогізувати; ми “брати”, “друзі”, “віруючі”, “ближні” одні для одних», – пояснив він, додаючи, що певні політичні інтереси, чи інтереси певної групи вчиняють людей рабами.

Коментуючи свідчення Макколінса з Камеруну, який говорив про те, що він був «зранений ненавистю», Папа зазначив, що ненависть також забруднила стосунки між християнами. Ненависть залишає глибокий слід, який довго не стирається, вона є отрутою, токсини від якої важко виводяться. «Ненависть, – наголосив він, – Це спотворений менталітет, який замість того, щоб допомогти нам визнавати одні одних братами, змушує нас бачити одні в одних супротивників, суперників, або предметів для продажу чи визискування».

Боятися власної закритості

Посилаючись на слова молодого іракця Рожа про те, що він почувається «людиною в дорозі», Святіший Отець зауважив, що ми всі перебуваємо «в подорожі від конфлікту до єднання». «На цьому шляху, що є довгим і складається із злетів та падінь, – наголосив він, – ми повинні боятися не відмінностей між нами, а радше власної закритості й упереджень, які заважають нам по-справжньому виходити назустріч одні одним і прямувати разом. Закритість й упередження між нами знову відбудовують ту стіну поділу, яку зруйнував Христос, тобто ворожнечу (пор. Еф. 2, 14)».

Папа Франциск додав, що ступати вперед на шляху до повної єдності можемо тільки тоді, коли наш погляд прикутий до Христа, Який є нашим миром, нашим наріжним каменем. І тоді ми зможемо побачити Господа, що виходить нам назустріч, в маргіналізованому та відкинутому ближньому, в зневажених та відкинутих мігрантах, але й також в мігрантах, які прямують до надії, до більш людяного співіснування.

Не миритися з розділеним світом

Бог, як підкреслив Папа, закликає нас не миритися з розділеним світом, з розділеними християнськими спільнотами, а втілювати Його мрію про людство, звільнене від ворожнечі, де немає чужинців, а лише співгромадяни.

«Нехай цей острів, позначений болісним поділом, стане, з Божою благодаттю, лабораторією братерства», – побажав Святіший Отець, зазначаючи, що Кіпр є щедрою землею, але її мешканцям нелегко відповісти на виклики, які ставить перед ними явище міграції. Він додав, що для того, аби стати лабораторією братерства необхідні дві умови: визнання гідності кожної людської особи та довірлива відкритість на Бога, Отця всіх. За цих умов, як пояснив Папа, мрія може стати щоденною подорожжю, «що складається з конкретних кроків від конфлікту до спілкування, від ненависті до любові». «Це терпелива подорож, – додав він, – яка день за днем веде нас у землю, яку Бог приготував для нас, ту землю, де на запитання “Хто ти?” можемо відкрито відповісти: “Та ж я твій брат. Ти мене не впізнаєш?”».

Страждання мігрантів, що не дійшли до мети

Наступник святого Петра пригадав усіх мігрантів, які не змогли досягнути своєї мети. Багато з них загинули в Середземному морі, що стало великим кладовищем. Багато до тепер перебуває в дорозі, зазнають страждань і визискування. В цій ситуації найгіршим є те, що люди звикають до новин про загибель мігрантів. «Це звикання, – наголосив він, – це серйозна хвороба, проти якої немає антибіотика».

Папа згадав про тих людей, які опинилися в таборах для біженців; умови в деяких цих місцях він порівняв до умов в концентраційних таборах. Святіший Отець нагадав, що вимушена міграція не є туристичною подорожжю. Деякі люди віддали все, що мали, щоб сісти на човен, не маючи жодних гарантій, що вони допливуть. «І це історія розвиненої цивілізації, яку ми називаємо Заходом», – наголосив він, закликаючи робити бодай найменший внесок у те, щоб їм допомогти, принаймні молитвою.

Єпископ Риму зазначив, що колючий дріт не може бути відповіддю тим, хто прибуває просити свободи, хліба, допомоги, братерства, радості; тим, хто втікає від ненависті. «Нехай Господь пробудить сумління нас усіх перед обличчям цих проблем», – побажав він на завершення.