Папа: Ісус є мірилом нашого життя, вузькими дверима до спасіння
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Чи віддаємо перевагу легкій дорозі, яка полягає в тому, щоб думати лише про себе самих, а чи вузьким дверям Євангелія, що підважують наш егоїзм, але роблять спроможними прийняти справжнє життя? Замислитися над цим запитанням Папа Франциск заохотив молільників, які опівдні 21 серпня 2022 р. зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоб послухати його повчання, разом з ним помолитися «Ангел Господній» та отримати Апостольське благословення. Святіший Отець коментував євангельський уривок, в якому на запитання про те, чи мало буде тих, які спасуться, Ісус відповів: «Силкуйтесь увійти через вузькі двері, бо багато хто, кажу вам, буде намагатися ввійти, та не зможе».
Вузькі, але відкриті для всіх
Насамперед, Папа звернув увагу на те, що «вузькі двері» – це образ, який може нас налякати, спонукати думати, що спасіння «призначене лише для небагатьох вибраних чи для досконалих». Однак, трохи далі Сам Ісус сказав: «І прийдуть зі сходу, із заходу, з півночі, з півдня і сядуть у Царстві Божому». «Отож, ці двері вузькі, але відчинені для всіх!» – наголосив Святіший Отець, зауваживши, що Ісус, Який говорив притчами, правдоподібно почерпнув цей образ із щоденного життя: коли наставав вечір, всі ворота міста зачинялися, а відкритими залишалися найменші та найвужчі.
За міркою Ісуса
Далі Наступник святого Петра нагадав про Ісусові слова: «Я – ворота, хто ввійде через мене, спасеться». Отож, аби ввійти в Боже життя, у спасіння, «потрібно пройти через Нього, прийняти Його та Його слово». Тож якщо для того, щоби ввійти до міста потрібно було «приміритися» з єдиними вузькими дверима, так і християнське життя – це життя згідно з міркою Христа. «Отож, йдеться про вузькі двері не тому, що вони призначені для небагатьох, але тому, що бути Христовими означає іти за Ним, жити в любові, служінні та в даруванні себе, як учинив Він, перейшовши через вузькі двері хреста», – сказав Папа, пояснюючи, що прийняття Божого проекту життя вимагає звузити простір егоїзму, скоротити претензії на самодостатність і понизити вишини гордості, здолати лінивство й наважитися на ризик любові.
На якому боці стоїмо?
У цьому контексті Святіший Отець навів деякі «щоденні жести любові», які вимагають зусиль. Він вказав на приклад батьків, які посвячуються дітям, тих, хто піклується про інших, а не лише про власні інтереси, допомагаючи похилим віком, хворим, убогим. Також і тих, хто страждає задля віри, «але не перестає молитися та любити», або ж тих, хто «замість іти за власними інстинктами, відповідає на зло добром, знаходячи силу пробачити та мужність розпочати наново». Це, за його словами, лише деякі приклади людей, які «обирають не широку сторону власних зручностей, а вузькі двері Ісуса», тобто «життя, прожитого в любові». Саме вони випередять тих, хто за словами Ісуса, вважає себе спасенним, але насправді «чинить беззаконня».
«Браття і сестри, а ми на якому боці хочемо опинитися? Віддаємо перевагу легкій дорозі думання лише про себе самих, а чи обираємо вузькі ворота Євангелія, що підважує наш егоїзм, але дає змогу прийняти справжнє життя, що походить від Бога?» – запитав на завершення Папа, побажавши: «Нехай же Богородиця, Яка ішла за Ісусом аж до хреста, допоможе нам вимірювати наше життя Його міркою, щоби увійти в сповнене та вічне життя».
