Папа: в історії залишиться той, хто служить мирові

Світлана Духович / о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ

Завершальною подією Апостольської подорожі Папи Франциска в Казахстан стала участь 15 вересня 2022 р. у заключній сесії VII Конгресу релігійних лідерів у Нур-Султані, під час якого було оголошено про те, що наступний такий конгрес відбудеться 2025 року, зачитано кінцеву декларацію, після чого виступили кілька учасників, першим з яких був Глава Католицької Церкви.

Папа Франциск подякував учасникам конгресу за те, що вони прибули з різних країн та взяли активну участь у спілкуванні, праці та зусиллях на користь діалогу, що є «такими цінними в цей складний час, затьмарений не лише пандемією, а й безглуздим безумством війни». Він також висловив вдячність місцевій владі, як підготувала й організувала конгрес, а також «доброзичливому й мужньому народові Казахстану, що вміє приймати інші культури, зберігаючи свою благородну історію та цінні традиції».

Протистояти визискуванню релігії

Пригадуючи започаткування Конгресу лідерів світових і традиційних релігій, що відбувається в столиці Казахстану кожних три роки, він відмітив, що натхненням для його організаторів став День молитви за мир у світі, який Іван Павло II вперше провів у 2002 році в Ассізі після терактів, які сталися у США у вересні 2001 року. «На жаль, псевдорелігійний тероризм, екстремізм, радикалізм, націоналізм, що прикривається священністю, дотепер викликають страхи та побоювання щодо релігії», – зауважив Святіший Отець. Він звернув увагу на те, що в Декларації конгресу зазначається, що екстремізм, радикалізм, тероризм та будь-яке підбурювання до ненависті, ворожнечі, насильства та війни, які б мотиви чи цілі вони не ставили перед собою, не мають нічого спільного зі справжнім релігійним духом, і повинні відкидатися у найбільш рішучий спосіб (пор. № 5).

Здорова рівновага між політикою та релігією

«Казахстан, перебуваючи в центрі великого та стратегічно важливого азійського континенту, став природним місцем для нашої зустрічі», – підкреслив Єпископ Риму, додаючи, що прапор цієї країни нагадує про необхідність зберігати здорову рівновагу між політикою та релігією: золотий орел на прапорі уособлює земну владу, а синій фон символізує трансцендентність. «Отже, існує гармонійний зв'язок між політикою та трансцендентністю, – пояснив Папа, – здорове співіснування, яке розрізняє ці дві сфери. Розрізнення, а не змішання і не розділення». Змішання цих двох сфер, за його словами, не слід допускати, бо людина потребує вільного простору і відкритого на безкінечність, простору, не обмеженого земною владою. З іншого боку, трансцендентність не повинна піддаватися спокусі перетворитися у владу, аби божественна вічність не опинилася в полоні у земного сьогодення, а любов до ближнього не стала упередженим вибором. Слід також уникати розділення між політикою та трансцендентністю, бо найвищі людські устремління не можуть бути виключені з громадського життя і бути виключно пов'язаними з особистою сферою.

«Тому того, хто бажає у законний спосіб сповідувати свою віру, слід захищати завжди і всюди», – наголосив Глава Католицької Церкви, додаючи, що багато людей дотепер зазнають переслідувань та дискримінації через свою віру. Папа зазначив, що у своїй Декларації учасники конгресу звернулися до урядів та компетентних міжнародних організацій з проханням підтримати релігійні групи та етнічні спільноти, чиї людські права та основні свободи були порушені, і які зазнали насильства з боку екстремістів та терористів, також унаслідок воєнних дій та конфліктів (пор. № 6).

Міжрелігійний діалог – незамінне служіння людству

«Католицька Церква не припиняє звіщати непорушну гідність кожної людини, створеної “на образ Бога” (пор. Бут 1, 26), і також вірить у єдність людства», – підкреслив Папа, додаючи, що саме тому Святий Престол, завжди брав активну участь у цій конференції, особливо через Дикастерію з міжрелігійного діалогу, й надалі хоче це робити. «Шлях міжрелігійного діалогу, – наголосив він, – це спільний шлях миру і до миру, він необхідний і незворотний. Міжрелігійний діалог – це вже не тільки можливість, а нагальне і незамінне служіння людству, на хвалу та славу Творця усіх».

Роздумуючи над тим, що є об’єднуючим елементом для всіх релігій, Глава Католицької Церкви процитував слова Папи Івана Павла ІІ про те, що «всі дороги Церкви ведуть до людини» і що людина є «шляхом Церкви» (Енцикліка Redemptor hominis, 14). «І я хотів би сьогодні сказати, що людина – це шлях усіх релігій», – зазначив Папа Франциск, закликаючи звертати більше увагу на людину, аніж на стратегічні та економічні цілі, національні, енергетичні чи військові інтереси, коли йдеться про прийняття важливих рішень. «Щоб приймати рішення, які будуть насправді великими, потрібно дивитися на дітей, на молодь і на їхнє майбутнє, на похилих віком і їхню мудрість, на простих людей і їхні реальні потреби», – сказав він.

Спільна духовна та моральна спадщина

За словами Глави Католицької Церкви, релігії покликані свідчити всім людям «існування спільної духовної і моральної спадщини», яка ґрунтується на «трансцендентності та братерстві». «Це прекрасно, що кожного дня мільйони і мільйони людей, різного віку, різних культур і соціальних станів, збираються на молитву в незчисленних місцях культу. Це прихована сила, завдяки якій світ прямує вперед», – переконаний Папа, який додає, що сповідувати справжнє єднання з Творцем неможливо, якщо не любити Його творіння. Саме про це йдеться, коли говоримо про братерство.

Нагальність миру

Зазначивши, що цим духом пронизана вся декларація, Святіший Отець окремо підкреслив три слова, першим з яких є «синтез усього», тобто, слово «мир». «Мир є нагальним, бо будь-який воєнний конфлікт чи вогнище напруження та протистояння сьогодні не може не мати пагубний “ефект доміно” та серйозно підважувати систему міжнародних стосунків», – сказав він, покликаючись на 4-й пункт декларації, додаючи у світлі навчання Другого Ватиканського Собору, що мир «не є просто відсутністю війни, ані не може бути применшений лише до встановлення рівноваги між ворогуючими силами», але є «ділом справедливості», а отже, «випливає з братерства» та «зростає завдяки боротьбі з несправедливістю та нерівністю» і будується «простягаючи руку іншим». Тому декларація закликає світових лідерів «зупинити повсюди конфлікти та кровопролиття, відмовитися від агресивної та нищівної риторики». «Просимо вас в ім’я Бога та добра людства: докдадайте зусилля задля миру, не задля озброєння! Лише якщо служитимете мирові, ваше ім’я залишиться великим в історії», – мовив Святіший Отець.

Роль жінки

«Якщо бракує миру, то це тому, що бракує уваги, ніжності, здатності породжувати життя», – вів далі Папа, переходячи до другого слова, яким є «жінка». Оскільки жінка приносить піклування та життя у світ, то вона є дорогою до миру, й тому укладачі декларації підтримали необхідність захищати її гідність і покращувати її соціальний статус. «Скільком смертоносним рішенням вдалося б запобігти, якщо б у центрі прийняття рішень були саме жінки», – сказав він, закликавши докладати зусилля задля того, щоб їх більше шанували та залучали.

Підтримка молоді

Врешті, третім аспектом, на який звернув увагу Святіший Отець, є молоді люди, яких він назвав «посланцями миру та єдності сьогодні і завтра». Саме вони, більше від усіх інших, призивають до миру та до пошани до спільного дому, в той час, як «логіка домінування та експлуатації, нагромадження ресурсів, націоналізми, війни та зони впливу визначають старий світ, який молодь відкидає, бо це світ, який закритий на їхні мрії та надії», – сказав Папа, додаючи, що також і закам’янілі та удушливі форми релігійності належать не майбутньому, а минулому. А коли йдеться про нові покоління, то декларація наголошує на важливості освіти, яка зміцнюватиме взаємне прийняття та шанобливе співіснування між релігіями та культурами. «Даймо молоді в руки можливості освіти, а не зброю знищення», – закликав Глава Католицької Церкви, заохочуючи також «будувати світ з думкою про них».

Після закриття конгресу релігійних лідерів Папа Франциск від’їхав до аеропорту.