Папа про спорт: з поразок можуть народжуватися неперевершені тріумфи
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
Нещодавно світ побачила книга монсеньйора Даріо Едоардо Віґано та журналіста Валеріо Кассетти «Це не тільки важка праця, це любов». Книга розповідає історії спортивних чемпіонів, які розкривають взаємозв’язок між духом змагання, успіхом і цінностями. Передмову до книги написав Папа Франциск, який відзначив спільні риси між християнином та спортсменом, вказуючи на важливі критерії успіху.
Тренер, який відкриває можливості майбутнього чемпіона
Святіший Отець описує момент досягнення мрії спортсмена, коли він піднімається на п’єдестал, щоб отримати медаль. Однак Папа зауважує, що він перемагає не один, адже чемпіон не народжується без тренера. «Йому потрібен хтось, хто поставить на нього, хто інвестує час і, перш за все, хто є трохи далекоглядним, щоб мати змогу побачити в ньому можливості, про які, можливо, він навіть не міг би собі уявити. І змушує їх засяяти», – пише Святіший Отець. Він вказує на здатність тренера мотивувати, виправляти без приниження, стимулювати стійкість. Промовляти до серця, знаючи, що чим більше спортсмен обдарований вмінням і талантом, тим делікатнішим буде супровід його душі», – зазначає Папа, додаючи, що тренер на відміну від спортсмена, залишається в тіні успіху свого вихованця.
Краса, яка спонукає до забігу
Між спортом, життям і вірою існує тісний і глибокий зв’язок. «Спортсмени, які займаються спортом високого рівня, все своє існування базують на певних принципах: повага до інших і до правил, чесність, відданість, жертовність, залучення, командний дух, альтруїзм і бажання розвиватися», – наголошує Святіший Отець. У цьому контексті він згадує апостола Павла, зокрема уривок з послання до Филип’ян: «Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі» (Флп 3,12). Цей уривок демонструє, що «жоден спортсмен не біжить просто для того, щоб бігти. Кожен спортсмен, кожен чемпіон біжить, ніби приваблений чимось, що його притягає, за своєрідним прекрасним, що приваблює того, хто починає за ним погоню. Зрештою, будь-яка подорож у житті починається із зачарування, яке приваблює, спокушає. З цього старту далі розпочинаються зусилля та рішучість у тому, щоби перевершити себе самого в спортивній дисципліні», – зауважує Папа. Але він перестерігає, що в цьому забігові потрібно берегтися спокус «легкого маршруту», який ігнорує правила гри, спорту та життя, адже без них гра не є красивою та правдивою.
Важливе значення поразки
Окрім перемоги, яку складно описати словами, спортсмени зустрічаються із поразкою, яка, на думку Святішого Отця, також має глибоке, автентичне та благородне значення. «Той, хто програє, не може уникнути обов’язку запитати себе, чому і як змагання, вправи, матч пройшли невдало. Той, хто програє, повинен зупинитися і подумати, проаналізувати свої помилки, зробити іспит сумління і перезарядитися, щоб розпочати знову. Ось чому саме з великих поразок можуть народжуватися неперевершені тріумфи, віртуозні прориви, неймовірні підйоми. Ті, хто звик перемагати, спочиваючи на лаврах, ризикують впасти в зарозумілість і самовпевненість», – відзначає Папа Франциск. Він також не оминає увагою момент втоми, яка виснажує й дестабілізує під час прикладання чималих зусиль. Однак у ній необхідно знайти сенс і тоді ярмо стане легшим. «Спортсмен, який у зусиллях дивиться далі, подібний до святого, який не відчуває важкості і скеровує погляд туди, куди інші не бачать. Чемпіон, який знаходить правильну спонуку, із задоволенням зустрічає втому. Тому що окрім мети, важливим є сам шлях, хода, дорога. Без мотивації та стимулів неможливо йти на жертви», – підкреслює Святіший Отець.
Успіх на користь спільного блага
«Сучасні спортсмени, яких знають і люблять наймолодші, несуть велику відповідальність завдяки своєму таланту та особистості, що робить їх зразком для натхнення не лише у сфері спорту, але й для багатьох людей, які слідкують за матчами та змаганнями, для шанувальників і вболівальників», – пише Папа. З цієї причини спортсмену важливо усвідомлювати, наскільки його висловлювання, його риси, його жести можуть вплинути на тисячі людей. Він зауважує, що коли ці жести є позитивними, корисний ефект помножується, і це стає перевагою для всієї громади. «Я думаю, наприклад, про те, скільки чемпіонів змогли поєднати навчання та тренування, успіх і волонтерство, перебування у центрі уваги і конфіденційний характер дружби та спілкування», – відзначає Святіший Отець.
Чемпіон, який не замикається на собі
Папа зазначає, що дана книга, завдяки історіям чемпіонів, хоче показати чоловіків та жінок, які пристрасно люблять свій вид спорту і дисципліну, але водночас здатні зберегти серце, яке вміє помічати драми і труднощі людей навколо них. «Це портрети чоловіків і жінок, які не звикають до світу оплесків, яскравого світла і медалей, а вміють помічати і вислуховувати прохання про взаємоподіл і допомогу. Маю на увазі, наприклад, участь у житті людей з інвалідністю, близькість зі світом наукових досліджень і педіатричними відділеннями лікарень, конкретну допомогу світові місій», – підкреслює Святіший Отець. У цьому контексті він перестерігає перед багатством, яке може легко перетворити спортсмена на об'єкт, який лише приносить дохід. «Багатство ризикує приспати захоплення, яке зуміло перетворити звичайних хлопця чи дівчину на надзвичайний шедевр. І я думаю, що трохи “голоду” в кишені – це секрет того, щоб ніколи не почуватися задоволеним, зберегти ту пристрасть, яка спонукала від дитинства. Справді, сумно бачити дуже багатих, але знеохочених чемпіонів, майже бюрократів свого спорту», – зазначає Папа Франциск.
