Папа священникам: пам’ятати про ідентичність і виявляти близькість

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

В понеділок, 24 жовтня 2022 р., у залі Павла VI у Ватикані Папа Франциск зустрічався із священиками та семінаристами, які служать чи навчаються у Римі. Відповідаючи на їх запитання, Святіший Отець поділився своїми спостереженнями про шлях священства, його небезпеки, пріоритети та необхідний супровід Божого люду, який є невід’ємною складовою служіння Христового священника.

Не забувати про душпастирський досвід та бути Христовим слугою

Одне з питань стосувалось того, як жити священичим служінням у часі римських студій. Відповідаючи на це запитання, Папа Франциск зазначив, що для тих священників, які працюють в Римській Курії чи навчаються, задля духовного здоров’я необхідно мати контакт зі святим Божим людом, відчувати запах овець. «Якщо ви їх відштовхнете, то станете теоретиком, чудовим теологом, чудовим філософом, дуже добрим куріальним працівником, який робить усе, але ви втратите чутливість до того, щоб запах запах овець вас міг розворушити», – сказав Святіший Отець, наголошуючи на потребі душпастирського досвіду, принаймні раз у тиждень, адже без цього втрачається велика сила священичого життя. Він також закликав священників пам’ятати про чотири виміри близькості: близькість з Богом, близькість зі своїм єпископом, близькість між співбратами у священстві та близькість до Божого люду. «Якщо немає близькості до Божого люду, ви не є добрими священниками», – вказав Папа.

Відповідаючи на інше запитання, Святіший Отець розповів про тих священиків, які, прагнучи комфортного життя, живуть священством, неначе б воно було роботою з фіксованим графіком. «Будьте обережні, будьте обережні з цим. Не шукайте власного комфорту; священство – це сакральне служіння Богові, служіння, в якому Євхаристія є найвищим ступенем, це служіння громаді», – наголосив Папа. У цьому контексті він додав, що продовженням такого способу життя, яке шукає комфорту, є кар’єристський вимір священства. Він розповів про свою бабусю, яка вчила, що людина повинна чинити прогрес, але застерігала, щоб не плутати прогрес із здійманням на гору. Святіший Отець закликав священиків, які мають такого товариша, допомогти йому зупинитися, а не дертися вгору, «бо врешті-решт він покаже найгірше, що носить у собі. Кар’єрист ніколи не буває задоволений», – зауважив він.

Формація священства та духовний супровід

Даючи відповідь про найбільш нагальні аспекти у формуванні священиків під час навчання у духовних семінаріях, Папа зауважив, що семінарійна формація повинна бути, насамперед, хорошою духовною формацією. Крім того, він звернув увагу й на інші важливі аспекти, доповнюючи їх невеликими спогадами зі свого життя «Отож, формація в духовній семінарії має чотири аспекти: духовна формація має бути серйозною, серйозним духовним напрямом; серйозна інтелектуальна підготовка, а не просто заучуванням підручника; формування спільноти серед семінаристів; і формація до апостоляту», – підсумував Святіший Отець.

У процесі діалогу, що розгорнувся в залі Павла VI, Папа Франциск також підкреслив важливість духовного супроводу в житті священника, який не є обов’язковим, але допомагає зростанню в духовному житті. При цьому він зауважив, що було б краще довіряти такий супровід особі іншій, ніж сповідник. «Ходіть до духовного керівника, щоб розповідати йому про те, що відбувається у вашому серці, про духовні порухи, радощі, гнів і про те, що відбувається всередині вас», – порадив Святіший Отець.

Діалог між наукою і вірою

Інше запитання від студентів стосувалося поради як бути мостом між світом віри та світом науки. У відповідь Папа закликав найперше бути відкритими до запитань, зберігаючи позитивне і смиренне наставлення. «Будьте смиренними, мати віру не означає мати відповідь на все», – зазначив він, додаючи, що благодать віри в Ісуса Христа означає перебувати в дорозі та шукати відповіді також у конкретних спеціалістів. У діалозі з світом науки йдеться не про стратегію захисту, яка була популярною у роки юності Папи, а про відкритість на діалог з наукою, уникаючи протистояння релігії та науки. Він закликав уникати протиставлення релігії і науки, «тому що це поганий дух, це не справжній дух людського прогресу. Людський прогрес сприятиме розвитку науки, а також зберігає віру», – зазначив Святіший Отець.

Ризики для священника при користуванні інтернетом

Сучасний священик часто взаємодіє із цифровим світом та соціальними мережами. Тому одне із запитань стосувалось також того, як навчитися використовувати ці інструменти, щоб поділитися радістю буття християнами, не забуваючи про свою ідентичність. Відповідаючи на це запитання, Папа розповів про свої стосунки з технологіями. Зокрема, він пригадав, що після своїх єпископських свячень у Аргентині отримав у подарунок мобільний телефон та використав його лише для одного телефонного дзвінка своїй сестрі і повернув його назад. «Це не мій світ, але ви повинні ним користуватися», – закликав Святіший Отець. У цьому завданні він наголосив на небезпеці, яка зокрема, пов’язана із порнографією, яка, на жаль, є спокусою для багатьох осіб. «Ця річ ослаблює душу. Через неї входить диявол: він ослаблює священиче серце», – зауважив Папа. Він зазначив про несумісність у людському серці вживання порнографії і Христа, Який приходить до серця у щоденній Євхаристії. Всі, за його словами, повинні бути обережними, оскільки ніхто не застрахований від цієї спокуси.

Жести близькості

Відповідаючи на міркування, яке стосувалося ролі мови жестів, Святіший Отець поділився порадою, що стосується відвідування хворих. Коли йому робили небезпечну операцію по видаленню частини легені, то його родина і друзі висловлювали багато підбадьорливих слів, які докучали йому. Але одного разу його відвідала монахиня, яка готувала майбутнього Папу до першого Святого Причастя. Вона взяла його за руку, подивилася в очі і сказала: «Ти наслідуєш Ісуса», і більше нічого не промовила. І це його дуже втішило. «Коли ви йдете відвідати хвору людину, вам не потрібно багато говорити. Візьміть її за руку, подивіться їй в очі, скажіть кілька слів і залишайтеся поруч у такий спосіб», – порадив Святіший Отець, додаючи, що жест близькості більше говорить присутністю, ніж словами. На його думку, близькість – це стиль Бога, який став близьким до людини через воплочення Христа. «Завжди близькість. Але близькість із співчуттям, тому що Господь завжди прощає, і з ніжністю. Хороший священик близький, співчутливий і лагідний», – зазначив Папа Франциск.