Папа: прощення – це кисень, який очищає повітря, забруднене ненавистю
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Пробачати – це не просто добрий вчинок, який можна зробити, або й ні, йдеться про фундаментальну умову для того, хто є християнином. Про це говорив Папа Франциск у своєму повчанні перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 17 вересня 2023 року. Промовляючи до прочан, які зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, він коментував уривок з Євангелії від Матея, в якому на запитання Петра: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» – Ісус відповів: «Не кажу тобі: До сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім», – й розповів притчу про царя, який захотів звести рахунки зі своїми боржниками.
Прощати завжди
Святіший Отець у першу чергу звернув увагу на те, що в Біблії число сім означає повноту, тому «Петро є дуже великодушним у припущенні, що міститься в його запитанні». Однак, Ісус відповідає, що «коли прощаємо, то не слід рахувати», що потрібно «прощати все та завжди», саме так, як поводиться з нами Господь Бог, тобто, «прощати завжди». Спаситель показує це через притчу, в якій йдеться про царя та боржника, що винен величезну суму – 10 тисяч талантів, що відповідає приблизно від 200 до 500 тоннам срібла. Щоб віддати такий борг, як зауважив Наступник святого Петра, не вистачить пропрацювати все життя, але цей цар прощає борг просто зі співчуття. Та той помилуваний пізніше зустрічає свого друга, і не пробачає йому борг у 100 динарів. «Це теж чимала сума, еквівалентна приблизно тримісячній зарплаті, – ніби кажучи, що прощення один одному коштує, – але її зовсім не можна порівняти з попередньою, прощеною Богом», – сказав Папа.
Вдячні наслідувачі
За словами Святішого Отця, Ісусове послання є чітким: «Бог прощає незмірно, понад усяку міру». Господь «є таким, діє з любові та безкорисливо», й ми «не спроможні відплатити Йому», та коли прощаємо ближньому, «то наслідуємо Його». Таким чином, «прощати – це не добрий вчинок, який можна зробити або не зробити, це фундаментальна умова для тих, хто є християнином». Бо кожен з нас є «прощеним»: Бог віддав за нас своє життя, «й ми ніколи не зможемо компенсувати Його милосердя».
«Однак, відповідаючи на Його безкорисливість, тобто прощаючи один одному, ми можемо свідчити про Нього, сіючи нове життя навколо себе. Бо поза прощенням немає надії, поза прощенням немає миру. Прощення – це кисень, який очищає повітря, забруднене ненавистю, прощення – це протиотрута, яка зцілює від отрути образи, це спосіб знешкодити гнів і зцілити так багато недуг серця, якими забруднене суспільство», – мовив Папа, запрошуючи слухачів поставити собі кілька запитань, починаючи від того, чи віримо в те, що отримали від Бога дар безмірного прощення. Чи відчуваємо радість, знаючи, що Бог завжди готовий простити наші падіння, навіть тоді, коли ми неспроможні самі собі простити? Чи вміємо прощати тим, хто чинить нам зло?
У цьому контексті Святіший Отець запропонував учасникам молитви «невелику вправу», заохотивши подумати про когось, хто скривдив, і просити в Господа сил, щоби простити. «Нехай же Марія, Мати Милосердя, допоможе нам приймати Божу благодать і прощати одні одним», – побажав на завершення Папа, розпочавши проказування молитви «Ангел Господній».