Папа: сучасному світові потрібні протагоністи людяності
Світлана Духович – Ватикан
Наприкінці вересня цього року Папа Франциск дав інтерв’ю аргентинському інформаційному агентству “Télam”, яке було опубліковане 16 жовтня.
Апостольські подорожі
Журналістка Бернарда Йоренте розпочала інтерв’ю із запитання про Апостольські подорожі Святішого Отця, відповідаючи на яке він зазначив, що хотів би відвідати Аргентину, а також Папуа-Нову Гвінею. Розповідаючи про приготування до подорожей, він зазначив, що кожна з них є унікальною, і кожна вимагає різного приготування.
Вчитися вирішувати кризи
Далі пані Йоренте пригадала про кризу в політиці, зазначаючи, що багато людей розчаровані та зневірені в політиці. В цьому контексті Святіший Отець зауважив, що йому подобається слово “криза”, бо воно містить у собі внутрішній рух. «Але єдиний вихід з кризи, – підкреслив він – це рух вгору, бо легкого виходу не існує, і ніколи не наодинці. Папа додав, що молодь потрібно вчити вирішувати кризи, тому що це виховує зрілість. «Ми всі колись були недосвідченими молодими людьми, й іноді молоді люди тримаються за чудеса, за месію, за те, що все вирішиться у месіанський спосіб. Є тільки один Месія, який нас усіх врятував. Всі інші – клоуни месіанства. Жоден з них не може обіцяти вирішення конфліктів, якщо не через кризи, що йдуть вгору».
Протагоністи людяності
«Чого не вистачає людству, а чого забагато?» – запитала журналістка Папу, на яке він відповів: «Людству бракує справжніх протагоністів людяності, які здатні проявляти свій людський потенціал. Іноді я помічаю, що бракує здатності долати кризи і виявляти власну культуру. Не біймося виявляти справжні цінності певної країни. Кризи – це як голоси, які показують нам, куди рухатися далі».
Гідність праці
Стосовно теми праці, Святіший Отець наголосив, що «праця наділяє людину гідністю». «Найбільшою зрадою на цьому шляху гідності є визискування, – підкреслив він. – Я не маю на увазі визискування землі, щоб вона давала більше врожаю, але визискування працівника. Експлуатувати людей – це один з найтяжчих гріхів. А особливо, експлуатувати їх для власної вигоди». Папа вказав на важливість дотримання прав працівників: «Коли працівник не має жодних прав або його наймають на дуже короткий термін, щоб згодом замінити й уникнути сплати соціальних внесків, він перетворюється на раба, а той, хто його наймає, стає катом».
Святіший Отець зауважив, що дехто, чуючи те, що він написав у своїх соціальних енцикліках, називає його комуністом. «Це не так, – сказав він. – Папа бере Євангеліє і говорить те, про що говорить Євангеліє. Вже в Старому Завіті єврейський закон закликав піклуватися про вдову, сироту і чужинця. Якщо суспільство виконує ці три речі, то воно функціонує добре».
Прискорений технологічний розвиток
Одне із запитань аргентинської журналістки стосувалося прискореного технологічного розвитку. Наступник святого Петра вказав на важливість прикметника “прискорений”, пояснюючи, що коли зміни прискорюються, то не вистачає часу на механізми засвоєння, і це призводить до того, що люди стають рабами. «Бути рабом людини чи праці так само небезпечно, як і бути рабом культури. Ключем до культурного прогресу, такого як штучний інтелект, є здатність людей керувати ним, засвоювати і контролювати його», – зазначив він, додаючи, що «серйозні наукові зміни – це прогрес» і «ми повинні бути відкритими до цього».
Універсальна безпека
Стосовно теми безпеки, Єпископ Риму зауважив, що «країна не може мати часткової безпеки, якщо не існує загальної безпеки для всіх». Він висловив думку, що діалог не повинен обмежуватися національною перспективою, «а має бути універсальним, особливо в наш час, коли маємо сучасні системи комунікацій». «Тому я говорю про всесвітній діалог, всесвітню гармонію, всесвітню зустріч, – наголосив він. – І, звичайно, ворогом цього є війна. З кінця Другої світової війни і до сьогодні війни відбуваються скрізь. Це те, що я мав на увазі, коли говорив, що ми переживаємо світову війну по частинах. Тепер ми бачимо це, тому що ця світова війна наближається».
Серед причин кожної війни Папа Франциск назвав «визискування» та «контроль над територією». «Деякі війни, які здаються нескінченними, спричинені культурними конфліктами, але насправді вони пов'язані з контролем над територіями», – підкреслив він. «Я також вважаю, що війни розпалюються також диктатурами. Деякі диктатури – проголошені, ми можемо знайти багато прикладів у світі, але інші – не проголошені, але вони утримують владу як диктатури», – зауважив Папа.
«Чи вірите Ви, що об’єднуючи нашу свідомість, виходячи за межі наших релігійних чи політичних відмінностей, можна розпочати будівництво миру і спільного блага?» – запитала журналістка Святішого Отця, на що він відповів: «Так, звичайно, але за однієї умови: якщо людина усвідомлює свою ідентичність. Неможливо вести діалог з іншою людиною, якщо не усвідомлюєш власної ідентичності. Коли зустрічаються дві свідомі ідентичності, вони можуть вести діалог і робити кроки до згоди, до прогресу, до спільного шляху. Але якщо людина не усвідомлює власної ідентичності, вона приймає те, що їй подобається, і врешті-решт зраджує культуру свого народу, своєї країни, своєї сім'ї. Усвідомлення ідентичності є дуже важливим для діалогу».
Церква повинна змінюватися
Відповідаючи на запитання про XVI Звичайну Асамблею Синоду Єпископів, що відбувається у Ватикані, Наступник святого Петра сказав: «Від початку Другого Ватиканського Собору Іван ХХІІІ мав дуже чітке розуміння: Церква повинна змінюватися. Павло VI погодився і продовжив це, так само як і Папи, які прийшли їм на зміну. Йдеться не просто про зміну моди, а про зміну зростання і на користь гідності людей. Існує поступ богослов’я, морального богослов'я і всіх церковних наук, включаючи тлумачення Святого Письма, які розвиваються відповідно до чуття Церкви. Завжди в гармонії. Розриви не є добрими. Або ми поступово розвиваємося, або все йде не так, як треба. Розриви залишають вас поза процесом розвитку».
Господь – добрий друг
Перейшовши до запитань про служіння Святішого Отця, журналістка Бернарда Йоренте запитала його, чи не важко бути «представником Бога на землі в наш час». «Ми всі є представниками Бога. Кожна людина, яка вірить, повинна свідчити про те, у що вона вірить, і в цьому сенсі ми всі є представниками Бога», – відповів Папа, додаючи, що як Папа, він «повинен свідчити внутрішню послідовність, правду Церкви і душпастирське служіння Церкви, тобто Церкви, яка тримає свої двері відчиненими для всіх».
Відповідаючи на запитання особистих стосунків з Богом, Папа Франциск зазначив, що він зберігає ту просту побожність у молитві, яку мав у дитинстві. «Моя релігійна свідомість дуже виросла, це інша річ, вона дозріла, але спосіб, у який я говорю з Богом, завжди був простим. Бути складним – це не для мене», –пояснив він, додаючи, що Господь для нього – добрий друг. «Він завжди добрий до мене. Він піклується про мене, і піклується про всіх. Ми повинні звертати увагу на те, як Він піклується про нас, про кожного з нас по-особливому. І це прекрасно».
