Папа про «гуманітарну дипломатію» Суверенного Мальтійського Ордену
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Поширювати Божу славу та освячення членів через захист віри і пошану до вбогих» – це гасло Суверенного Лицарського Мальтійського Ордену стало відправною точкою для роздумів, якими Папа Франциск поділився із послами цього ордену, приймаючи їх у суботу, 27 січня 2024 р., з нагоди їхньої зустрічі, що відбувалася цими днями в Римі.
Служити Ісусові в убогих
Святіший Отець насамперед звернув увагу на ту особливість, що члени і співробітники цього госпітальєрського ордену мають звичай звертатися до підопічних «панове хворі», висловлюючи таким чином свою пошану до них, пам’ятаючи, що служачи їм, вони служать Ісусові. Він порівняв цей жест до жесту жінки, яка за кілька днів до страстей намастила ноги Христа дорогоцінним єлеєм, виявляючи свою шану, отримавши схвалення цього вчинку. «Як Марія у Витанії виявила свою шану до Господа, Який, будучи багатим, став убогим заради нас (пор. 2 Кор 8,9), так і ми, Його учні, покликані і надалі виявляти шану до Нього в убогих, яких, як сказав Учитель з цього приводу, ми завжди маємо з собою (пор. Ів 12,8). І ми зобов'язані робити це з любов'ю і смиренням, без зайвих слів і хвастощів», – мовив Папа, підкреслюючи, що tuitio fidei та obsequium pauperum «неможливо відокремити», бо коли ми наближаємося до найостанніших, хворих, пригноблених, то це є знаком «співчуття та лагідності Ісуса». «У цьому сенсі, – додав він, – ваша праця є не лише гуманітарною, як заслужена праця багатьох інших інституцій: вона є релігійною дією, що прославляє Бога в служінні найслабшим і свідчить про Господню прихильність до них».
Подвійна сутність діяльності Ордену
Саме в цій перспективі, за словами Святішого Отця, потрібно також розглядати дипломатичну діяльність, яка ведеться у 113 країнах та в 37 місіях при міжнародних організаціях. «Це завжди діяльність релігійного ордену: якщо б її завданням не було свідчення любові Бога до потребуючих, то не мало би жодного сенсу її виконання релігійним орденом», – наголосив він, підкреслюючи, що міжнародну суб’єктність у гуманітарній сфері та діяльність як чернечої інституції неможливо відокремити, як також чітко розділити діяльність Великого Магістра як суверена та як чернечого настоятеля.
«Таким чином окреслюється значимість Ордену в міжнародній сфері, як інструменту апостольської діяльності, з його підпорядкуванням, як релігійного ордену, Святому Престолу, та послухом Папі, як верховному настоятелю всіх духовних інститутів (пор. ККП, 590). Тому важливо, щоб між дипломатичним представником Ордену і місцевим папським представником були встановлені стосунки плідної співпраці в спільних діях на благо Церкви і суспільства; так само зв'язок Ордену з Папою не є обмеженням його свободи, але охороною, яка виражається в турботі Петра про досягнення більшого блага, як це неодноразово траплялося, навіть з прямим втручанням у моменти труднощів», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що залежність Мальтійського Ордену від Святого Престолу «не применшує важливості його дипломатичних представництв».
Гуманітарна дипломатія
Підсумовуючи, Папа відзначив термін, який використовують представники ордену, називаючи свою місію «гуманітарною дипломатією». За його словами, вони є «носіями харизми ордену», а тому покликані виконувати свою місію як «церковне завдання». «Ця особливість вашої дипломатії, аж ніяк не применшуючи її значення, є цінним свідченням, красномовним знаком для інших посольств, щоб їхня діяльність також була спрямована на конкретне благо народів і з великою повагою ставилася до найслабших», – сказав він.
