Папа: справжня увага до вбогих не в патерналізмі, а у визнанні гідності

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Прихованість, батьківство та увага до найостанніших. На цих трьох вимірах життя святого Йосифа, важливих для чернечого життя та служіння Церкві, Папа Франциск зосередив свою увагу під час зустрічі з учасниками 18-ї Генеральної капітули Згромадження Облатів святого Йосифа, яких він прийняв 26 серпня 2024 р. на аудієнції в Апостольському палаці у Ватикані.

Поставити Христа у центрі свого життя

Говорячи про перший вимір, – прихованість, – Святіший Отець навів гасло засновника Облатів святого Йосифа: «Картузіяни вдома, апостоли поза домом». З цього випливає заклик поставити Христа в центрі  свого життя. «Без Нього ми не вистоїмо, ніхто з нас: у кожного з нас є свої слабкості, і без Господа, Який нас підтримує, ми б не вистояли. Тому заохочую вас завжди плекати інтенсивне молитовне життя (...) через участь у Таїнствах, слухання Божого слова та роздуми над ним, євхаристійну адорацію, як особисту, так і спільну», – сказав він, особливо наголошуючи на адорації, «мовчанні перед Господом», що повинні робити всі богопосвячені особи.

А перебувати з Христом, слухати Його, розмовляти з Ним, ділити «з Ним щоденне життя», за словами Папи, приносить плоди в апостольському служінні, особливо в тому, що здійснюється серед молоді, щоб допомагати зустрітися з Богом. «Молоді люди потребують не нас: їм потрібен Бог! І чим більше ми живемо в Його присутності, тим більше можемо допомогти їм зустрітися з Ним, без марного геройства, маючи на серці лише їхнє спасіння і повноцінне щастя. Наша молодь – а по суті й  кожен з нас - живе в світі, побудованому на зовнішніх речах, де головне – це виглядати, отримувати схвалення, отримувати все нові і нові враження. Але життя, прожите “ззовні”, залишає порожнечу всередині», – сказав Наступник святого Петра, заохочуючи облатів святого Йосифа дбати про те, щоб їхні спільноти були «місцем, де можна відчути й ділитися теплом близькості з Богом і між братами».

Розпізнати потенціал добра

Говорячи про батьківство, Папа Франциск підкреслив турботу святого Джузеппе Марелло, засновника згромадження, про молодь, щодо якої він журився, що вона «надто покинута та занедбана» і «залишена напризволяще», а також вважав «несправедливою та безплідною» позицію тих, які потім обмежувалися лише тим, щоб критикувати «цю покинуту та дезорієнтовану молодь». Він умів вловити «великий потенціал добра», який в молодих людях може «розквітнути і принести плоди, якщо його підтримують і супроводжують мудрі, терпеливі та великодушні провідники». Тож Святіший Отець закликав послідовників святого Джузеппе бути «уважними до цілісного добра молодих людей, конкретно присутніми поруч з ними та їхніми сім'ями, експертами в мистецтві вихователів добра, мудро шануючи ритм і можливості кожного».

Не патерналізм, а визнання гідності

Врешті, щодо уваги до останніх, Папа Франциск підкреслив віру та любов, з якими святий Йосиф прийняв «Марію та її Дитятко», розпізнаючи «Бога в їхній убогості». І саме це означає «приймати останніх», як підсумував Єпископ Риму, «не схиляючись у патерналістський спосіб», вважаючи їх нижчими від себе, але розділяючи з ними власну, таку ж саму вбогість. Цього нас навчає «той факт, що Бог став убогим», і цього навчав святий Джузеппе Марелло, дбаючи «про найпроблемніших дітей», і до цього, за словами Святішого Отця, «нас сьогодні закликає Господь».