Папа: справжній і тривалий мир випливає з розкаяних і прощених сердець
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Снігопад в розпал літа. В ніч з 4 на 5 серпня 358 року Пресвята Богородиця з'явилася уві сні знатному патрицію на ім'я Джованні і попросила його побудувати храм на тому місці, де він знайде свіжий сніг. І справді, наступного дня на римському пагорбі Есквілін сталося чудо: місцевість вкрила біла снігова ковдра. Сьогодні тут стоїть базиліка Santa Maria Maggiore, найстаріша Марійська святиня на Заході.
Папа Франциск з перших днів свого понтифікату виражає глибокий зв'язок з базилікою, приїжджаючи туди на молитву перед і після кожної Апостольської подорожі. Ба більше, він висловив намір зробити її місцем свого остаточного спочинку. А в понеділок, 5 серпня 2024, він уперше взяв участь у святкуваннях з нагоди свята на честь посвячення цієї базиліки, прибувши на молитву вечірні, яку очолив архиєпископ-коад'ютор базиліки Роландас Макріцкас. Проповідуючи під час богослужіння, Святіший Отець виокремив два знаки, що його супроводжують: відтворення снігопаду та вшанування ікони Пресвятої Богородиці Salus populi romani.
Краса і безкорисливість
«Чи це просто фольклор, а чи має символічне значення?» – запитав проповідник, вказуючи на звичай відтворювати снігопад, який у храмі символізують білі пелюстки, що спадають з-під покрівлі, а перед храмом його відтворюють за допомого спеціальних устаткувань. За його словами, все залежить «від сенсу, якого надаємо ми». В цьому контексті Святіший Отець навів слова з Книги Сираха: «Мов птахів, що злітають, він сніг розсипає… око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає».
«Тут мудрець підкреслює подвійне почуття, яке природне явище викликає в людській душі: захоплення і здивування. Бачачи, як падає сніг, "око дивується", а "серце чудується". І це дає нам орієнтир у тлумаченні знаку снігопаду: його можна розуміти як символ благодаті, тобто дійсності, яка поєднує в собі красу і безкорисливість. Це те, чого не можна заслужити, а тим більше купити, це можна лише отримати як дар, і як такий, він також є абсолютно непередбачуваним, саме як снігопад у Римі посеред літа», – зазначив Папа.
Посередниця благодаті, джерело якої – Христос
В цьому світлі Наступник святого Петра перевів погляд на другий знак – стародавню ікону Богородиці, в якій «благодать повністю набирає своєї християнської форми в образі Пречистої Діви з Дитятком». У ній благодать «являється у своїй конкретності», бо на іконі бачимо лише те, що суттєве: Жінку та Сина. «Жінка повна благодаті, зачата без гріха, непорочна, мов сніг, який щойно випав. Бог глянув на Неї з подивом та зачудуванням – Бог також чудується – і обрав Її за Матір, бо Вона – донька Його Сина: народжена в Ньому перед віками, Вона стала Його Матір'ю в повноті часу. Дитя тримає в лівій руці Священну Книгу, а правою благословляє; і першою благословенною є Вона, Мати, Благословенна між усіма жінками. Її темний покров дозволяє виділити золоту ризу Сина: в Ньому одному перебуває вся повнота божественності; Вона, з відкритим обличчям, віддзеркалює Його славу», – мовив проповідник, додаючи, що вірний Божий люд приходить, щоб просити благословення у Пресвятої Божої Матері, бо «Вона – посередниця благодаті, яка випливає завжди і тільки від Ісуса Христа діянням Святого Духа».
«Особливо в наступному Святому Році Ювілею, – сказав Папа, – до цієї базиліки прибуватиме багато паломників, щоб просити у Пресвятої Матері благословення. Сьогодні ми зібралися тут, як своєрідний авангард, і призиваємо Її заступництво для нашого міста Риму і для всього світу, особливо про мир: мир, який є справжнім і тривалим лише тоді, коли він починається з розкаяних і прощених сердець; прощення творить мир, бо є благородним наставленням Бога: прощати; мир, який походить із Христового хреста, з Його Крові, яку Він отримав від Марії і пролив на відпущення гріхів».
