Папа до індонезійського духовенства: приймати один одного та цінувати доробок усіх

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

Після обіду, 4 вересня 2024 р., Папа Франциск зустрівся в катедральному соборі Внебовзяття Пресвятої Богородиці у Джакарті з єпископами, священиками, дияконами, богопосвяченими особами, семінаристами та душпастирськими співпрацівниками. Промовляючи після привітання Голови єпископської конференції Індонезії та свідчень священників, черниці та катехитів, Святіший Отець зосередився на особливостях віри, братерства та співчуття, які виражають шлях Церкви у Індонезії.

Багатство природи, дароване Творцем

На початку Папа зауважив, що Індонезія є великою країною з величезними природними багатствами, які можуть легко перетворитися на привід для зарозумілості, однак можуть стати нагадуванням про Бога, про Його присутність у всесвіті та в нашому житті (пор. Бут. 1; Сир. 42,15-43,33). «Немає жодного сантиметра дивовижної індонезійської території, жодної миті в житті кожного з мільйонів її мешканців, яка б не була Його даром, знаком Його безкорисливої й безоглядної любові як Отця, – підкреслив Святіший Отець. – І погляд на все це смиренними дитячими очима допомагає нам повірити, визнати себе маленькими й улюбленими (пор. Пс 8), а також плекати в собі почуття вдячності та відповідальності».

Говорячи про братерство, Папа зазначив, що жити у братерстві означає приймати один одного, визнаючи один одного рівними у різноманітності. «Це теж цінність, близька традиції індонезійської Церкви, яка проявляється у відкритості, з якою вона ставиться до різних реалій, що її складають і оточують, на культурному, етнічному, соціальному та релігійному рівнях, цінуючи доробок усіх і щедро даруючи свій у кожному конкретному випадку», – сказав він.

Наблизитись до потребуючого, щоб дарувати надію

Підкреслюючи важливість співчуття, Святіший Отець зазначив, що воно дуже тісно пов’язане із братерством. «Як ми знаємо, співчуття полягає не в тому, щоб роздавати милостиню нужденним братам і сестрам, дивлячись на них з точки зору власної безпеки й привілеїв, а навпаки, співчуття означає наблизитися один до одного, відкинувши все, що може перешкодити нам схилитися, щоб по-справжньому зблизитися з тими, хто на землі, і таким чином підняти їх та повернути їм надію», – зауважив Папа. За його словами, світ тримається не на розрахунках корисливих інтересів – «які, як правило, руйнують творіння і розділяють спільноти», – а на співчутті, яке змушує нас бачити речі «у світлі любові».

Тож підсумовуючи, Святіший Отець заохотив присутніх і надалі бути сильними у вірі, «відкритими до всіх у братерстві та близькими до кожного у співчутті».