Папа університетським викладачам: протистояти втомі духу і бездушному раціоналізму

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

Першочерговим завданням університету «є пропонування цілісної освіти, щоб люди отримували засоби, необхідні для інтерпретації сьогодення та планування майбутнього». Про це сказав Папа Франциск, зустрічаючись у п’ятницю, 27 вересня 2024 р. з університетськими викладачами. Зустріч, що відбулася в Католицькому університеті в Левені, була заключною подією другого дня Апостольської подорожі в Бельгію, одним із мотивів якої є відзначення 600-річчя цього найстарішого католицького університету в світі.

Університет як відкритий простір, який генерує ідеї

Папа промовляв після вітального слова ректора та після перегляду фільму про допомогу біженцям. За словами Святішого Отця, університети за своєю природою є рушійними місцями, «які просувають ідеї та нові стимули для життя і мислення людини». «Приємно думати, що університет генерує культуру, генерує ідеї, але передусім сприяє запалу до пошуку істини на службі прогресу людства. Зокрема, католицькі університети, як і цей, покликані робити вирішальний внесок закваски, солі і світла Євангелія Ісуса Христа та живого Передання Церкви, завжди відкритої на нові сценарії та нові пропозиції», – зазначив Папа. Відтак він закликав зробити академічну та культурну освіту живим простором, який охоплює життя і промовляє до життя.

Наступник святого Петра підкреслив важливу місію університету – розширювати межі пізнання та ставати відкритим простором. «З одного боку, ми занурені в культуру, позначену відмовою від пошуку істини. Ми втратили неспокійну пристрасть пошуку, щоб сховатися в комфорті слабкого мислення, в переконанні, що все є рівнозначним, що одна річ варта іншої, що все є відносним. З іншого боку, коли ми говоримо про істину в університетському контексті чи деінде, ми часто впадаємо в раціоналістичну позицію, згідно з якою істинним можна вважати лише те, що ми можемо виміряти, відчути, доторкнутися, так, ніби життя зводиться виключно до матерії й того, що можна побачити», – зауважив він, додаючи, що в обох випадках межі є вузькими.

Шукати істину та протистояти поверховості життя

За словами Папи, у сьогоднішньому контексті ми зустрічаємось з двома феноменами: втомою духу та бездушним раціоналізмом. Перше явище «прирікає нас на постійну невпевненість і відсутність запалу, мовляв марно шукати сенс у реальності, яка залишається незбагненною», що часто спостерігається, зокрема, у певних персонажів творів Франца Кафки, який описав трагічний і болісний стан людини ХХ століття. «У діалозі між двома персонажами одного з його оповідань знаходимо таке твердження: “Я вважаю, що Ви не переймаєтесь істиною лише тому, що вона надто втомлює”. Пошук істини втомлює, це правда, тому що змушує нас виходити за межі себе, ризикувати, ставити запитання. І тому нас більше приваблює поверхове життя, яке не ставить надто багато запитань; так само, як нас більше приваблює проста, легка, зручна “віра”, яка ніколи нічого не ставить під сумнів», – зауважив Святіший Отець.

З іншого боку, як зазначив далі Наступник святого Петра, існує бездушний раціоналізм, в який ми сьогодні ризикуємо знову впасти, обумовлені технократичною культурою. «Коли людина зводиться до простої матерії, коли реальність звужується до меж видимого, коли розум є лише математичним і “лабораторним”, тоді втрачається зчудування, а коли нема зчудування, неможливо мислити, зчудування є початком філософії, початком мислення, підупадає той внутрішній подив, який спонукає нас шукати далі, дивитися в небо, відкривати ту приховану істину, яка відповідає на фундаментальні питання: навіщо я живу? В чому сенс мого життя? Яка кінцева мета і призначення цієї подорожі?» – зазначив Папа. За його словами, пізнати сутність людини можна тільки згори, від Бога, оскільки людина отримує існування тільки від Нього.

Відкривати простір мислення

Наступник апостола Петра закликав викладачів протистояти втомі духові і бездушному раціоналізму, просячи Бога благословити працю в служінні культурі, «здатній протистояти викликам сьогодення». «Святий Дух, який ми отримали в дар, спонукає нас до пошуку, відкриває простір нашого мислення і дії, щоб привести нас до всієї правди (пор. Ів. 16,13). Ми усвідомлюємо, – як сказав нам на початку ректор, – “що ми ще не все знаємо”, але, водночас, саме ця обмеженість повинна завжди штовхати вперед, допомагати підтримувати полум'я дослідження і залишати вікно відкрите на сучасний світ», – сказав Святіший Отець.

На завершення Папа висловив вдячність за допомогу багатьом біженцям, які були змушені покинути свої землі, серед тисячі небезпек, величезних труднощів і часом жорстоких страждань.