Папа про бомбардування Лівану: непропорційний захист є неморальним

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

У неділю, 29 вересня 2024 р., завершилася 46-а Апостольська подорож Папи Франциска, яка охопила дві країни – Люксембург і Бельгію. Як завжди, свій міжнародний візит Святіший Отець завершив відвідинами базиліки Santa Maria Maggiore, до якої він приїхав з аеропорту, щоб молитвою перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці Salus Populi Romani подякувати Небесній Матері за цю подорож та ввірити Її заступництву плоди візиту.

Послання гостинності

Під час перельоту також відбулося традиційне спілкування з журналістами, під час якого Папа Франциск прокоментував деякі моменти своєї подорожі та деякі події міжнародного характеру. Першими запитання ставили журналісти з країн, які відвідував Святіший Отець. Представник преси з Люксембургу, зауваживши, що багатьом запам’ятався несподіваний візит Папи до бару, запитував, що його найбільше вразило в цій країні. Відповідаючи, Святіший Отець зазначив, що відвідини бару, це була трохи витівка, наступною повинні стати відвідини піцерії. «Люксембург справді вразив мене як добре збалансоване суспільство, з добре збалансованими законами, а також відмінною культурою. Це мене дуже вразило, тому що я не знав його. Бельгію, натомість, я знав, бо приїжджав туди кілька разів. Але Люксембург став для мене сюрпризом, через врівноваженість, гостинність, це те, що мене вразило. Я думаю, що, можливо, послання, яке Люксембург може дати Європі, полягає саме в цьому», – сказав він.

Право захищати життя

Представниця франкомовної преси Бельгії звернула увагу на те, що слова Папи, який похвалив короля Бодуена за те, що той зрікся влади, щоб «не підписувати людиновбивчий закон», вразили Бельгію, так що дехто почав говорити про втручання у внутрішню політику. В цьому світлі також сприймається анонсований беатифікаційний процес монарха. «Як ми можемо узгодити право на життя, захист життя, і право жінок на життя без страждань?» – запитувала вона. Щодо постаті короля, Святіший Отець знову назвав його мужнім, бо він не підписав «закон про смерть», адже щоб таке зробити, «потрібна мужність». «Цим він теж залишив послання, і він це зробив, тому що був святим», – підкреслив Наступник святого Петра.

«Жінки мають право на життя: на власне життя, на життя своїх дітей. Не забуваймо: аборт – це вбивство. Наука каже нам, що через місяць після зачаття вже є всі органи... Вбивається людська істота. І лікарі, які вдаються до цього, є –дозвольте мені це слово – найманими вбивцями», – сказав Папа, відповідаючи на другу частину запитання, наголошуючи, що «жінки мають право захищати життя». «Інша справа – методи запобігання вагітності, це інша річ. Не слід плутати. Я зараз говорю тільки про аборт. І це не підлягає обговоренню. Вибачте, але це правда», – додав він.

Заопікуватись постраждалими від зловживань і карати винуватців

Представник фламандського телебачення Бельгії торкнувся теми постраждалих від сексуальних зловживань, зазначаючи, що вони часто скаржаться на брак прозорості, на «зачинені двері» та замовчування, на проблеми з відшкодуванням. «У Брюсселі постраждалі також передали низку прохань. Що Ви плануєте робити з цими проханням? І чи не краще було б, можливо, створити у Ватикані спеціальний відділ, незалежний орган, як просять деякі єпископи, щоб краще боротися з цим злом у Церкві та відновити довіру вірних?» – запитував він.

Відповідаючи, Святіший Отець зазначив, що у Ватикані така структура вже існує, що вона отримує всі матеріали та опрацьовує їх. Він також приймав постраждалих у Ватикані, і всіляко підтримує діяльність комісії. «Я вважаю, що це обов'язок. Дехто каже: за статистикою, 40-42-46% насильства відбувається в родинному середовищі, по сусідству, і лише 3% – у Церкві. Мене це не хвилює, я приймаю відповідальність за те, що діється в Церкві! Ми маємо обов'язок допомагати скривдженим і опікуватися ними. Дехто потребує психологічного лікування, ми повинні їм у цьому допомогти. Говориться також про компенсацію, тому що в цивільному праві вона передбачена», – сказав Папа, вказуючи також на обов’язок карати винуватців, як теж докладати зусилля, щоб запобігати злочинам, бо йдеться про певні тенденції, які вимагають контролю. «Справжньою ганьбою є покривати злочини», – наголосив він.

Також і під час війни зобов’язує певна мораль

Представник преси зі США торкнувся теми ізраїльських бомбардувань Лівану, в рамках яких були убиті лідери «Хесболли», але також постраждали й загинули невинні люди. Він запитував, чи не вважає Папа, що Ізраїль переступив певні межі в Лівані та в Газі. Відповідаючи, Святіший Отець сказав, що захист завжди повинен бути пропорційним до нападу, бо «коли є щось непропорційне, то проявляється тенденція домінування, що переступає через межі моральності». «Країна, яка за допомогою сили робить такі речі – я маю на увазі будь-яку країну – і робить їх у такий “надзвичайний” спосіб, – це аморальні дії. Навіть на війні є мораль, яку треба берегти. Війна – аморальна, але правила війни передбачають певну мораль», – мовив він.

Материнство Церкви – це материнство жінки

Представниця італійської преси торкнулася ситуації, що склалася в контексті відвідин католицького університету в Лувені, коли пресслужба навчального закладу поширила комюніке, в якому стверджувалося, що університет «засуджує консерваторські позиції, висловлені Папою Франциском про роль жінки в суспільстві», мовляв, говорити про жінку лише з точки зору материнства, плідності, піклування є дещо звуженим баченням, що це є дещо дискримінаційним, адже це роль, яка також належить і чоловікам. Це також знову піднімає питання про свячення жінок у Церкві.

«Перш за все, це комюніке було оприлюднене в той час, коли я виступав. Воно було заздалегідь підготовлене, і це не є моральним», – наголосив Святіший Отець. Далі він зауважив, що завжди говорить про гідність жінки, й говорить те, що ніколи не зможе сказати про чоловіків: Церква – це жінка, Ісусова наречена. «Маскулінізувати Церкву, маскулінізувати жінок – це не людяно, це не по-християнськи. Жіночність має свою силу. Ба більше, жінка – я завжди про це кажу – є важливішою за чоловіка, бо Церква є жінкою, Церква є нареченою Ісуса», – сказав Папа. В цьому контексті він також торкнувся теми служінь, зазначивши, що «містичність жінки більша ніж служіння». Покликаючись на працю богослова, який роздумував над тим, яке служіння є більшим – Петрове чи Маріїне – дійшов до висновку, що Маріїне, бо це «служіння єдності, яке залучає», натомість друге – це служіння проводу. «Материнство Церкви – це материнство жінки. Рукоположене служіння є набагато меншим, воно дане для того, щоб супроводжувати вірних, але завжди в межах материнства. Це досліджували різні богослови. І говорити про це – це говорити про реальну річ, я не кажу, що сучасну, але реальну. Це не є старомодним. Перебільшений фемінізм, який вважає, що жінка повинна бути маскулінною, не працює. Одна річ – це невластивий маскулінізм, інша річ – це невластивий фемінізм».