Папа Церкві Люксембургу: втішати і служити – чудова місія, яку доручив Господь

с. Емілія Вандич, СНДМ, Ватикан

У четвер, 26 вересня 2024 року, ввечері, завершуючи свою одноденну Апостольську подорож в Люксембург, Папа Франциск зустрівся із католицькою спільнотою цього Герцогства. Зустріч відбулася в катедральному соборі Пресвятої Богородиці, куди він прибув після обіднього відпочинку в резиденції місцевого архиєпископа.

Свідчити радість Євангелія

Промовляючи після привітального слова Люксембурзького архиєпископа кардинала Жана-Клода Оллеріша та свідчень представників місцевої громади, Святіший Отець насамперед зазначив, що ця «зустріч збігається з важливим Марійським Ювілеєм, яким Церква в Люксембурзі відзначає чотири століття набожності до Пресвятої Марії Утішительки стражденних, Покровительки країни», звернувши увагу на те, що тема, обрана для цього візиту “Служити”, добре вписується в згаданий титул. Адже, «розрада і служіння – це два фундаментальні аспекти любові, яку нам дарував Ісус, яку Він доручив нам як місію (пор. Ів 13,13-17), і яку Він показав нам як єдиний шлях до повної радості (пор. Ді 20,35)». Зазначивши, що у молитві до Богородиці з нагоди відкриття Марійського Року, яка прозвучить наприкінці зустрічі, вірні проситимуть Її, щоб допомагала нам бути «місіонерами, готовими свідчити радість Євангелія», уподібнюючи свої серця до Її серця, щоб «посвятися служінню нашим братам і сестрам», Єпископ Риму запропонував замислитися над трьома словами: служіння, місія і радість.

Дух Євангелія – це дух гостинності

Перш за все, служіння. У контексті слів, сказаних на початку зустрічі про те, що Церква в Люксембурзі хоче бути «Церквою Ісуса Христа, Який прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити» (пор. Мт 20,28; Мк 10,45), а також у світлі прикладу святого Франциска, який обіймав прокаженого і лікував його рани, Святіший Отець порекомендував дуже нагальний аспект, яким є гостинність. Він підкреслив, що Люксембург «підтримує багатовікову традицію в цій царині», про що було згадано в свідченнях та у заклику «тодос, тодос, тодос!», «всі, всі, всі!». «Дух Євангелія – це дух гостинності, відкритості до всіх, він не допускає жодних винятків (пор. Апостольське напоумлення Evangelii gaudium, 47)», – підкреслив Папа, закликавши присутніх «залишатися вірними цій спадщині, продовжуючи робити свою країну гостинним домом для всіх, хто стукає у їхні двері». Єпископ Риму навів слова святого Івана Павла ІІ, який під час свого візиту до цієї країни у 1985 р. говорив про християнське коріння європейської культури та заохочував молодих люксембуржців взяти курс на «Європу не тільки товарів і благ, але й цінностей, людей і сердець», в якій Євангеліє буде поширюватися «словом проповіді і знаками любові».

Церква є вірною цінностям усіх часів

Далі Папа роздумував над словом місія. Покликаючись на слова кардинала Оллеріша, він зазначив, що «Церква в секуляризованому суспільстві еволюціонує, дозріває, зростає». «Вона не замикається в собі, не стає сумною, не опускає руки, почуваючись скривдженою; навпаки, вона приймає виклик, у вірності цінностям усіх часів, відкрити і по-новому оцінити шляхи євангелізації, дедалі більше переходячи від звичайного підходу душпастирської опіки до місіонерського проповідування», – сказав Папа, додаючи, що для цього Церква готова розвиватися, «ділитися обов’язками і служіннями, йти разом як спільнота, яка проголошує і робить синодальність “постійним способом будування стосунків” між своїми членами».

Святіший Отець наголосив, що «місія, прожита разом, сама по собі є чудовим хоровим інструментом для того, щоб розповісти всім про красу Євангелія». Він підкреслив, що «до місії нас спонукає не потреба “набирати кількість”, займатися “прозелітизмом”, а бажання донести до якомога більшої кількості братів і сестер радість зустрічі з Христом». Папа підбадьорив вірних, вказуючи на те, що, незважаючи на труднощі, «в нас діє живий динамізм Святого Духа!». «Любов спонукає нас звіщати Євангеліє, відкриваючи нас для інших, а виклик звіщення спонукує нас зростати як спільноту, допомагаючи нам долати страх перед новими шляхами і спонукуючи нас з вдячністю приймати внесок всіх», – зазначив він.

Наша віра є радісною

Роздумуючи над словом радість, Святіший Отець звернув увагу на свідчення Діоґо, який, розповідаючи про свій досвід участі в Світових днях молоді, пригадав щастя та ентузіазм, які він відчував під час очікування цієї зустрічі, й емоції, коли зустрівся з друзями та однолітками. Отож, «наша віра є радісною, “такою, що танцює”, бо вона говорить нам, що ми є дітьми Бога, Який є приятелем людини, Який хоче, щоб ми були щасливими і згуртованими, і Який нічим не радіє більше, ніж нашим спасінням (пор. Лк 15,4-32; св. Григорій Великий, Гомілії на Євангелії, 34,3)».

Втішати і служити за прикладом Богородиці

Вкінці Святіший Отець згадав ще одну прекрасну традицію Люксембургу – весняну процесію – Springprozession – яка відбувається в Ехтернаху на свято П’ятидесятниці, в памʼять про невтомну місіонерську діяльність святого Вілліброрда, євангелізатора цих земель. У цей день, зазначив Папа, мешканці, паломники та гості міста урочисто відзначають це свято, «з ентузіазмом свідчачи, творячи пам’ять про святого Пастиря, як же прекрасно прямувати вперед разом, збиратися як брати і сестри навколо Господньої трапези». «Прекрасною є місія, яку Господь доручає нам – втішати і служити за прикладом і з допомогою Марії», – сказав Папа Франциск на завершення зустрічі.

Далі відбулося урочисте внесення статуї Пресвятої Богородиці, Утішительки пригноблених, перед якою кардинал Жан-Клод Оллеріш зачитав молитву на відкриття Ювілейного Марійського року. Святіший Отець подарував золоту троянду для Богородиці та уділив присутнім своє благословення. На завершення зустрічі кардинал Оллеріш вручив Папі подарунок - плоди збірки, яку вірні провели на підтримку Апостольської місії Наступника святого Петра. Святіший Отець подякував за цей вияв великодушності та повернув дар ієрархові з проханням передати місцевому Карітасу на потреби вбогих.