Папа: подружжя та сімʼя мають вирішальне значення для життя народів

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У кожній частині світу «підтримувати подружні пари та сім’ї в їхній місії, допомагаючи їм бути живим камінням Церкви та свідками вірності, служіння, відкритості на життя та гостинності». Таким Папа Франциск бачить завдання Інституту святого Івана Павла ІІ з досліджень подружжя та сім’ї та афілійованих структур на різних континентах. Про це він говорив, приймаючи на аудієнції 25 листопада 2024 р. керівництво, викладачів, студентів і благодійників академічної інституції та представників її міжнародних філій.

Вітаючи їх, Святіший Отець нагадав, що Синод про синодальність, який нещодавно закінчився, ствердив у своєму Кінцевому документі, що сім’ї є «суб’єктом, а не лише адресатом сімейного душпастирства», відповідальними за «збудування Церкви та суспільні зусилля». «Ми знаємо, яке вирішальне значення подружжя та сім'я мають для життя народів: Церква завжди піклувалася про них, підтримувала їх та євангелізувала», – додав він.

У Христі не існує дискримінації

Папа зазначив, що, на жаль, є такі країни, в яких влада не шанує «гідність і свободу, на які людина має невід’ємне право», і часто від такого тягаря потерпають жінки. Водночас, від самого початку серед Ісусових учнів бути також жінки, й у Христі, як писав святий Павло, не має «ні чоловіка, ні жінки». «Це не означає, що відмінність між ними анулюється, але радше те, що в задумі спасіння немає дискримінації між чоловіком і жінкою: обоє належать Христові», – пояснив Святіший Отець, підкреслюючи, що «Євангеліє сім’ї» допомагає «всім у кожній культурі шукати те, що відповідає людяному та прагненню спасіння, вкоріненому в кожному чоловікові та в кожній жінці».

Школа братерства

Далі Папа нагадав, що перші християнські громади розвинулися у формі домашньої Церкви, розширюючи родинні осередки через прийняття нових віруючих, які збиралися в домівках. «Як відкрита і гостинна оселя, Церква від самого початку прагнула до того, щоб жодні економічні чи соціальні обмеження не заважали людям жити, ідучи за Ісусом», – сказав він, підкреслюючи, що входити в Церкву означає «інавгурувати нове братерство, що ґрунтується на Хрещенні та обіймає чужинця, а навіть і неприятеля».

Відкритість на всіх та дбання про подружжя

«Віддана тій самій місії, Церква і сьогодні не зачиняє двері перед тими, хто зазнає труднощів на дорозі віри, навпаки, вона навстіж відчиняє їх, бо всі “потребують милосердної та підбадьорливої душпастирської уваги” (Amoris laetitia, 293). Всі», – наголосив Святіший Отець, зауваживши, що «логіка душпастирської інтеграції є ключем пастирського супроводу» тих, хто живе у неврегульованих зв’язках. Водночас, «нікого не виключаючи», Церква «просуває сім’ю, що заснована на Подружжі, роблячи старання у кожному місці та в кожному часі для того, щоб зробити якомога міцнішим подружні узи, силою тієї любові, яка є більшою від усього».

Перед сучасними викликами

Папа підкреслив, що «виклики, проблеми та сподівання», які сьогодні стоять перед подружжям і сім’єю, «вписуються у стосунки між Церквою та культурою». Від здатності долати ці виклики залежить здатність «виконувати євангелізаційну місію, яка зобов’язує кожного християнина». Тож перед Інститутом святого Івана Павла ІІ, за його словами, стоїть особливе завдання співпраці в цій сфері «шляхом проведення досліджень, які розвивають критичне розуміння ставлення різних суспільств і культур до подружжя та сім'ї». Варто також, щоб осередки інституту, присутні в різних країнах світу, «здійснювали свою діяльність у діалозі з науковцями та культурними інституціями відмінного спрямування».

«Ідімо разом за Христом! Цей синодальний стиль відповідає великим викликам сьогодення, перед якими сім'ї є знаком плідності та братерства, заснованих на Євангелії. У цьому стилі Церкви дуже важливим є звіщати Слово, але ще важливішим є слухати Слово. Перш ніж звіщати, слухати: слухати Слово, як його проповідують, і слухати Слово, яке лунає з голосів інших, бо Бог промовляє через кожного», – підсумував Папа.