Папа працівникам бібліотек: розвивайте потенціал, піклуючись про культуру

Зустрічаючись із учасниками Міжнародної конференції для бібліотекарів, яку організувала Ватиканська Апостольська Бібліотека, Святіший Отець зосередився на важливих критеріях, які можуть дати відповіді на виклики сьогодення та допоможуть з надією дивитися в майбутнє.

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

У суботу, 16 листопада 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників Міжнародної конференції «Conservata et perlecta aliis tradere. Бібліотеки в діалозі», організованої Ватиканською Апостольською Бібліотекою. Подія, яка відбувається протягом 14-16 листопада, включає в себе ряд ключових питань, які стосуються Апостольської бібліотеки та споріднених з нею установ, зокрема, комунікаційних стратегій, нових технологій та культурної політики. У своєму слові Святіший Отець вказав на потребу розвивати освітній і культурний потенціал бібліотек, щоб вони передавали спадщину минулого таким чином, щоб вона була значущою для нових поколінь.

Зберегти живу пам’ять для наступних поколінь

Папа звернув увагу присутніх на особу Папи Пія XI, якого деякі науковці називають «папою-бібліотекаром», адже очолював спочатку Міланську бібліотеку св. Амвросія, а згодом Ватиканську бібліотеку. «У той час, коли європейська культура вироджувалася в протиставні ідеології, Папа надав Ватиканській бібліотеці нові приміщення, заохочував систематичну каталогізацію, відкрив практичну школу для бібліотекарів, – пригадав він. – Під його заступництвом Бібліотека стала безпечним місцем для багатьох науковців, навіть тих, кого переслідували тоталітарні режими, проти яких Папа завжди рішуче виступав». За словами Святішого Отця, сьогодні перед нами стоять не менш рішучі культурні та соціальні виклики, на які необхідно відповісти, використовуючи сучасні технології, які відкрили великі можливості, але й водночас певні ризики.

Наступник апостола Петра вказав на кілька викликів, які збіднюють культуру. «Високі витрати на управління паперовими збірками, особливо стародруками, означає, що лише кілька країн у світі можуть запропонувати певні консультаційні та дослідницькі послуги. Таким чином, слабші країни наражаються не лише на матеріальну, а й на інтелектуальну та культурну бідність», – зазначив він.

Крім того, існує ризик того, «що дорога зброя позбавить культуру засобів, необхідних для її поширення», а збройні конфлікти стануть перешкодою для навчання студентів та їхніх наукових досліджень, адже «війна руйнує все». «Таким чином, багато культурних інституцій виявляються беззахисними перед насильством воєн і грабунком. Скільки разів це вже траплялося! Докладаймо зусиль, щоб це ніколи не повторилося: на зіткнення цивілізацій, ідеологічний колоніалізм і стирання пам’яті відповідаймо турботою про культуру», – закликав Святіший Отець.

Чотири важливі критерії

Відтак Папа запропонував чотири критерії, які містяться у Апостольському напоумленні «Evangelii gaudium». Перший критерій – час перевершує простір. «Ви зберігаєте величезні скарбниці знань: нехай вони стануть місцями, де час буде відданий роздумам, відкриваючи духовний і трансцендентний вимір. Сприяйте тривалим дослідженням, без одержимості негайними результатами, сприяючи в тиші та медитації зростанню нового гуманізму», – заохотив він.

Другий критерій: єдність переважає над конфліктом. За словами Святішого Отця, академічні дослідження неминуче породжують моменти суперечок, які повинні проводитися в рамках серйозних дебатів, щоб не призвести до упереджень. Щодо третього критерію, який стверджує, що реальність важливіша за ідею, то Папа закликав уникати помилкового протиставлення «думки і досвіду, фактів і принципів, практики і теорії». «Існує першість реальності, який рефлексія повинна завжди шанувати, якщо вона щиро шукає істину», – сказав Святіший Отець. Останній критерій стверджує, що ціле є вищим за частину, а тому за його словами, ми покликані гармонізувати напругу між локальним і глобальним, пам’ятаючи, що «ніхто не є ізольованим індивідом, але кожен є людиною, яка живе завдяки соціальним зв’язкам».

16 листопада 2024, 11:57