Папа: погляд Ісуса – погляд милосердя, а не докору, який іноді важко прийняти
Дорогі браття й сестри, продовжимо роздуми про зустрічі Ісуса з деякими євангельськими персонажами. Цього разу я хотів би зосередитися на постаті Закхея: цей епізод особливо дорогий моєму серцю, тому що він займає особливе місце в моїй духовній мандрівці.
Євангелія від Луки представляє нам Закхея як людину, що здається безнадійно втраченою. Можливо, ми теж іноді почуваємося так: без надії. З іншого боку, Закхей відкриє, що Господь уже його шукав.
Ісус насправді зійшов до Єрихону, міста, розташованого нижче рівня моря, яке вважалося образом підземного світу, куди Ісус хоче піти, щоб шукати тих, хто почувається втраченим. І Воскреслий Господь справді й надалі сходить у пекло сьогодення, у місця війни, у біль невинних, у серця матерів, які бачать, як помирають їхні діти, у голод убогих.
Закхей в певному сенсі загублений, можливо, він приймав неправильні рішення, а можливо, життя поставило його в ситуації, з яких він не може вибратися. Фактично, святий Лука наголошує на особливостях цієї людини: мало того, що він митар, тобто той, хто збирає податки своїх співгромадян для римських загарбників, так він ще й – начальник митарів, ніби кажучи, що його гріх примножений. Далі Лука додає, що Закхей багатий, припускаючи, що він розбагатів за рахунок інших, зловживаючи своїм становищем. Але все це має наслідки: Закхей, ймовірно, відчуває себе виключеним, зневаженим усіма.
Дізнавшись, що Ісус проходить через місто, Закхей відчуває прагнення побачити Його. Він не наважується уявити собі зустріч, йому достатньо подивитися на Нього здалеку. Наші прагнення, однак, також наштовхуються на перешкоди і не здійснюються автоматично: Закхей – людина низького зросту! Такою є наша реальність: ми маємо обмеження, з якими доводиться рахуватися. А ще є інші люди, які іноді не сприяють нам: натовп заважає Закхею побачити Ісуса. Можливо, це також трохи їхня відплата.
Але коли маєш сильне бажання, то не падаєш духом. Ти знаходиш рішення.Однак треба мати сміливість і не соромитися, треба мати трохи дитячої простоти та не надто перейматися своїм образом. Закхей, наче дитина, вилазить на дерево. Це, мабуть, була гарна точка для спостереження, особливо для того, щоб дивитися непоміченим, ховаючись за гілками.
Та з Господом завжди трапляються несподіванки: Ісус, наблизившись, підводить погляд вгору. Закхей почувається викритим і, напевно, очікує прилюдного докору. Люди, можливо, сподівалися на це, але їх чекає розчарування: Ісус просить Закхея негайно злізти, майже дивуючись, побачивши його на дереві, і каже йому: «Сьогодні Я маю зупинитися в твоєму домі!» (Лк 19,5). Бог не може пройти повз, не шукаючи загубленого.
Святий Лука підкреслює радість у серці Закхея. Це радість того, хто відчуває, що на нього дивляться, його визнають і, перш усього, прощають. Погляд Ісуса не є поглядом докору, а милосердя. Це те милосердя, яке нам іноді важко прийняти, особливо тоді, коли Бог прощає тих, хто, на нашу думку, цього не заслуговує. Ми нарікаємо, бо хотіли би поставити межі для Божої любові.
В епізоді вдома Закхей, почувши слова Ісуса про прощення, встає, ніби воскресаючи зі свого мертвого стану. І він підводиться, щоб взяти на себе зобов'язання: повернути вчетверо більше того, що вкрав. Йдеться не про ціну, яку треба заплатити, бо Боже прощення є безкоштовним, а про бажання наслідувати Того, від Кого він відчув любов. Закхей бере на себе зобов'язання, до якого він не був зобов'язаний, він робить це, бо усвідомлює, що це його спосіб любити. І він робить це, поєднуючи римське законодавство про крадіжку і рабинське законодавство про покуту. Отже, Закхей є не лише людиною прагнення, але й людиною, яка вміє робити конкретні кроки. Його постанова не є загальною чи абстрактною, а починається з його власної історії: він подивився на своє життя і визначив точку, з якої слід почати свою переміну.
Дорогі браття й сестри, вчімося від Закхея не втрачати надію, також і тоді, коли почуваємося відкинутими чи неспроможними змінитися. Плекаймо в собі прагнення бачити Ісуса, а передусім дозвольмо віднайти себе милосердю Бога, Який завжди шукає нас, в якій би ситуації ми не загубилися.
