Синод: підсумок праці в групах щодо першої частини Робочого документа

Isabella Piro / о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У Ватикані тривають праці XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, тема якої: «Молодь, віра та розпізнавання покликання». У вівторок, 9 жовтня 2018 р., відбулося 5-те загальне зібрання в синодальному залі, під час якого доповідачі від 14 робочих груп, розподілених за мовною ознакою, представили напрацювання, що стосувалися першої частини Робочого документа.

В доповідях наголошувалося на необхідності Церкви, що підтримуватиме діалог, уникатиме самодостатності, упереджень та наголошуватиме, насамперед, на вірогідності свідчення. Слід цінувати молодь та їхній внесок, підтримувати та сприяти їхній активній участі в церковному житті, заохочуючи юнаків і дівчат ставати відповідальними головними дійовими особами процесів, а не лише окремих подій. Так вони ставатимуть євангелізаторами між своїми ровесниками.

«Сейсмограф» дійсності

Отці Синоду називають молодь «сейсмографом дійсності», наголошуючи на тому, що потрібно пропонувати молодим людям рації для життя та надії, уникаючи моралізування й показуючи, що життя – це відповідь на покликання, яке Бог дає кожному з нас. У дійсності, життя є прекрасним, бо має сенс, також і через те, що молодь здатна приймати рішення, але необхідно допомогти їй приймати далекоглядні постанови.

Загроза «цифрової деменції»

Під час праці в групах йшлося також про «цифрову культуру», яка стала невід’ємною частиною життя молоді, що є багатою як світлими сторонами, так і темними, як от зростання почуття самотності, загроза імпульсивного наставлення щодо «культури монітора», «цифрова деменція», що проявляється у нездатності зосереджуватися та розуміти складні тексти, «міграція у віртуальне», яка веде у світ, який часто є плодом вигадки. В такому контексті присутність Церкви є суттєвою для того, аби супроводжувати юнаків і дівчат, навчаючи їх, що мережу слід використовувати, а не піддатися тому, щоби бути використаними нею. Водночас, не слід забувати про багатьох молодих людей, які неприсутні в мережі, проживаючи на теренах, де інтернет відсутній або важкодоступний.

Скандал зловживань

Серед тем, які обговорювалися в 14-ти групах, було також явище зловживань, що підважує вірогідність Церкви. До цього питання слід підходити поглиблено, наново здобуваючи довір’я вірних, не забуваючи про те, що вже було зроблено в Церкві для протидії та запобігання цьому злочинові. Важливою є також підтримка постраждалих, допомагаючи їм віднайти шлях примирення та прощення. У цьому контексті також говорилося про необхідність кращого висвітлення питань, пов’язаних із статевою сферою, яку слід трактувати з ясністю та людяністю, не забуваючи й про богословський вимір.

Мігранти: виклик міжнародного рівня

Отці Синоду також говорили про міграцію, що є частиною життя багатьох молодих людей. Наголошено на потребі відповідного душпастирства цієї сфери, залучаючи єпископські конференції, безпосередньо заторкнуті цим явищем. Необхідно захищати справу мігрантів на міжнародному рівні, створюючи законні та безпечні канали. Важливим є розвиток можливостей як в країнах походження, так і в приймаючих. Не слід також забувати про внутрішніх переселенців та мігрантів, як і тих людей, які в різних частинах світу зазнають переслідувань.

Завдання, що стоять перед вихованням

Іншою темою, що була представлена за підсумками праці в групах, було формування та освіта, що повинні бути солідними, міждисциплінарними та інтегральними. Говорячи про важливість католицьких шкіл та університетів, що не повинні бути інструменталізованими, щоби формувати молодь до віри та християнського життя, наголошено на тому, що навчати – це одне з першочергових завдань Церкви. Зазначено, що перед обличчям фундаменталізму й нетерпимості найкращою відповіддю є виховання в дусі пошани та діалогу.

Зміцнення сім’ї

Питання виховання стосується також і викликів, пов’язаних із належним душпастирством сім’ї, що допомагатиме передаванню віри між різними поколіннями. Сьогодні, у дійсності, як стверджують Отці Синоду, сім’я переживає кризу, спричинену її деструктуризацією та послабленням ролі батька. Однак, на кожному віруючому лежить відповідальність за те, щоб супроводити молодь до особистої зустрічі з Ісусом. І тому Церква, «родина сімей», повинна запропонувати молоді справжній родинний досвід, щоб вони почувалися прийнятими, любленими, опікуваними та супроводжуваними в своєму зростанні, цілісному розвиткові та здійсненні мрій і сподівань.

Виховання як виклик для душпастирів

Належне виховання стосується також і душпастирів. За словами Отців Синоду, існуючі виклики вказують на потребу нового стилю священичого життя та єпископів, які вмітимуть з належною компетентністю супроводжувати молодь, оскільки, як здається, на даний час бракує ефективних душпастирських стратегій, спроможних рахуватися із секуляризацією та глобалізацією.

Пропозиція приготувати послання до молоді

Від різних груп надійшла пропозиція, аби Синод приготував Послання для молоді, приготоване у стилі, придатному для того, щоби передати юнакам і дівчатам християнську надію через пророчі слова, які розповідатимуть про Божий погляд на молодь. У цій перспективі заохочується користуватися мультимедійними засобами, аби промовляти до молоді не лише за допомогою письмового тексту, але й через відео та зображення.