Кардинал Паролін: Аби Європа дійсно стала домівкою людської особи

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Мрією засновників була відбудова Європи в дусі взаємного служіння, що також сьогодні, у світі, дедалі більше схильному ставити вимоги ніж служити, повинно стати наріжним каменем місії Ради Європи в ім’я миру, свободи та людської гідності», – наголосив кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, покликаючись на слова Папи Франциска, виступаючи 12 листопада 2020 р. під час заходу, приуроченого до 50-річчя встановлення повноцінних офіційних стосунків між Радою Європи та Святим Престолом, який має статус постійного спостерігача при цій міжнародній організації.

Загальний контекст

За словами кардинала, Святіший Отець неодноразово вказував на те, що дбання про людську особу та захист її гідності лежить в основі будування Європи згідно з баченням Батьків Засновників, і належить до пріоритетів Святого Престолу, про що згадується також і в нещодавній енцикліці «Fratelli tutti». На основі цієї «спільної турботи» Святий Престол і Рада Європи успішно спільно трудилися й надалі чинитимуть це, дотримуючись конвенцій та угод.

Але разом із роздумами про гідність і центральність людської особи, у період пандемії, як зазначив доповідач, слід також зупинитися на пошані до демократії та правової держави. Святий Престол, який має статус спостерігача, не хоче обмежитися лише «спостеріганням» за дійсністю, але зацікавлений співпрацювати у «будуванні структур солідарності з користю для всіх». У цьому контексті Державний Секретар зупинився на деяких істинах, які стосуються не просто особи, але людської особи, не кількох осіб, але всіх. «Моїм щирим побажанням є, аби Європа стала домівкою людської особи, щоб Рада Європи, дотримуючись свого мандату, що лежить в основі її заснування, і надалі сприяла ще більшому блискові правди про людську особу», – сказав він.

Людина та її центральність

Насамперед, слід замислитися над благородністю людської істоти як «управителя створіння», тобто, вільного від будь-якого матеріального чи духовного рабства. Сьогодні, як зазначив кардинал Паролін, існує чимало форм поневолення, які гнітять людину. Вирішення цих проблем, які займають центральне місце в праці Ради Європи, вимагає знову поставити людину «в центрі всіх наших інтересів, аби служіння людині стало найважливішим завданням нашої праці».

Друга універсальна істина нагадує про те, що Творець людини створив землю як домівку людини, домівку для всіх. Відповідно, кожен, разом з інституціями, повинен дбати про неї, а пандемія не повинна підважити це зобов’язання.

Служіння людській особі

Висвітлюючи тему служіння людській особі, посилаючись на питання мігрантів, Державний Секретар звернув увагу на фундаментальну антропологічну передумову, що вимагає розглядати людину в її цілості, брати до уваги не лише тіло, яке слід нагодувати, але також її душу, серце, покликання до спільності й братерства, до любові. Застосування цього принципу щодо теми міграції, за його словами, здатне розворушити сумління. Найважчим завданням, водночас, є «створити умови для того, щоби людина, яка пережила ситуацію великих нещасть, змогла відновити всю свою гідність». Саме це є найважчим, але в цьому – головна мета: повернути гідність цим людям. З цього випливає схвалення і підтримка різних ініціатив, покликаних гарантувати безпечну, впорядковану та врегульовану міграцію, як також освітніх програм, ініціатив захисту мов і культур менших, запобігання дискримінації, тощо.

Далі представник Святого Престолу вказав на те, що суперництвом, яке врятує людську особу, є таке, що ґрунтується на взаємній пошані. «Якщо кожен з нас, представників різних країн, стане послом миру при своєму уряді, то стане можливим конкурувати, створюючи якнайбільше миру для себе і для сусідніх країн. Таким чином, вся Європа, об’єднана та солідарна, зможе показати знак справедливості для решти світу», – мовив кардинал Паролін, запевняючи, що хоч ця мета здається далекою для досягнення, Святий Престол прагне зробити свій внесок у справу миру, переконаний у тому, що «лише об’єднані зусилля на світовому рівні, що поставлять у центрі захист людської особи, зокрема, жінок, дітей і всього беззахисного цивільного населення, як також захист їхніх фундаментальних прав, здатні уможливити пошук справжнього миру та поступу народів».

Дія та солідарність

Два останні універсальні аспекти, на які вказав Державний Секретар Святого Престолу – дія та солідарність. За його словами, слід надати словам конкретність, визнати, на що вказує глобальне поширення вірусу, що ми потребуємо одні одних. Тож «всі разом в одному човні» ми повинні разом прямувати до виходу з кризи, не «обманюючи себе». «Лише любов, лише дух солідарності, яким завжди позначалася Європа, спасе тих, які в тому самому човні, в тому самому домі, на тій самій землі», – наголосив кардинал П’єтро Паролін, завершивши свій виступ побажанням до тих, які відповідальні за це на інституційному рівні, й далі будувати «справедливу, згуртовану, відкриту та інклюзивну Європу».

«Зробіть Європу домівкою для кожної людської особи, зробіть так, аби кожна людина почувалася як у себе вдома в атмосфері братерства», – закликав він.