Кардинал Тарксон: кожен є відповідальним за культуру піклування про інших
о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Debora Donnini – Ватикан
“Культура піклування як дорога до миру” – такою є тема Послання Святішого Отця Франциска на 54-й Всесвітній день миру, який відзначатиметься 1 січня 2021 року. Вчора, 17 грудня 2020 р., у приміщенні ватиканського прес-центру його представили кардинал Петер Тарксон, Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвитку, разом із Секретарем цього відомства монсеньйором Бруно-Марі Дюффе, співробітницею Крістіан Жанґі та представницею Відділу Державного Секретаріату в справах стосунків з державами Енн-Жулі Керюель.
За словами кардинала-префекта, серцем цьогорічного папського Послання є заклик до того, аби сказати “так” культурі піклування, що означає протиставитись відкиненню і байдужості та налаштувати наш компас на шлях миру та братерства. Перед виступом доповідачів присутні і ті, що слідкували за подією за допомогою засобів комунікації, мали нагоду подивитись коротке відео, в якому зібрані деякі виступи Святішого Отця із закликами на користь побудови майбутнього, яке нікого не виключає.
Культура піклування на користь розвитку людини
Кардинал Петер Тарксон наголосив на тому, що не можна говорити про цілісний розвиток людини, обминаючи тему культури піклування. Обов’язковою умовою є визнання людини як особистості, з гідністю, якою необхідно опікуватись, з доступом до загального блага, адже добра світу призначені для всіх. Також центральним є виховання до цієї культури, яка народжується, насамперед, у сім’ї, а потім у школі і включає релігії та турботу про спільний дім. Згадуючи увагу Церкви протягом століть до діл милосердя, кардинал також підкреслив, що сприяння опіці над іншими є, власне, цілісним сприянням людині. «Насправді, не буде миру без дбання про іншу людину», – наголосив він.
Культура опіки і зустрічі
Як підкреслив далі монсеньйор Бруно-Марі Дюффе, Секретар Дикастерії служіння цілісному людському розвитку, культура піклування є нероздільною від культури зустрічі, зокрема, у наш час, коли наслідки пандемії заторкнули багатьох, особливо, найбільш уразливих людей. Драматична ситуація нашого часу вимагає фундаментального навернення соціальної політики, економіки та міжнародних стосунків. Серед іншого, доповідач зазначив, що опікуватись іншою людиною не означає лише надавати матеріальну і медичну допомогу, які, очевидно, є необхідними, але бути близькими до інших, до їхнього життя, вміючи вислухати та підтримати їх у їхніх стражданнях. Довіра і діалог – цього сьогодні всім нам потрібно, адже йдеться про засоби, які спроможні вивести нас на шлях відновлення, на дорогу любові, яка дає зростання та розвиток.
Уважність до прав людини
Наступна доповідачка наголосила на важливості визнання і пошани до прав людини, які виокремлені в Загальній декларації прав людини. Наголошуючи на культурі піклування, Глава Католицької Церкви вказує нам на імператив, притаманний для кожного людського суспільства, яке заанґажоване у побудову миру. Культура піклування є протилежністю культурі відкинення та заперечення фундаментальних прав кожної людської особи.
Представниця Державного Секретаріату висвітлила два інші пріоритети Святого Престолу в цьому питанні: забезпечення міжнародного гуманітарного права, зокрема, там, де сьогодні відбуваються збройні конфлікти, та сприяння захистові полонених, які ув’язнені з причини військових сутичок чи конфліктів, викликаних іншими чинниками, особливо, релігійними.
