Кардинал Сандрі: наша місія – турбота про часто поранене Христове Тіло
о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Alessandro De Carolis – Ватикан
Не ікони, свічки та кадильний дим, що підноситься під час молитовних обрядів, але містичне Тіло Ісуса, часто поранене, яке потребує особливою турботи, перебуває у центрі уваги та відповідальності Конгрегації Східних Церков, яку сьогодні очолює кардинал-аргентинець Леонардо Сандрі. Мова йде про відповідальність за Східні Католицькі Церкви, які, попри свою різноманітність, перебувають у повній єдності з Церквою Риму. Завдання та служіння цього відомства Римської Курії кардинал-префект представив у інтерв’ю для ватиканських медіа.
Турбота Папи про Східні Католицькі Церкви
Одним із перших запитань нашого колеги було те, як сьогодні проявляється турбота Римського Архієрея щодо Східних Католицьких Церков? «Я гадаю, що нам варто пригадати ту подію, коли перед Святою Месою з нагоди початку свого понтифікату, Папа Франциск вирушив помолитись до вівтаря визнання в базиліці святого Петра перед мощами Верховного Апостола, і забажав, аби його супроводжували всі Патріархи та Верховні Архієпископи Східних Католицьких Церков, аби, таким чином, наочно виявити глибоку єдність в середині Католицької Церкви. Латинська церква є однією з церков свого права і Папа Римський як єпископ Риму, незважаючи на те, що є латинським єпископом, турбується, шануючи та дбаючи, про всі Східні Католицькі Церкви, від Близького Сходу до Східної Європи, до Індії, та про всі дочірні спільноти цих Церков, поширені на розлогих теренах діаспори на американському континенті, а також у Європі, Австралії та Океанії», – відповів кардинал Сандрі, розповідаючи також про те, як Римські Архієреї дбали і продовжують дбати про східних католиків у діаспорі, тобто, у тих країнах, де домінує латинський обряд. Окремим свідченням такої турботи є створення церковних структур – єпархій та екзархатів – Східних Католицьких Церков в країнах поселень, дбаючи про те, аби вірні могли розвиватись у своїй рідній літургійній, духовній, богословській та дисциплінарній традиції, перебуваючи у повній єдності з Єпископом Риму.
Далі Префект Східної Конгрегації підкреслив, що східні католики, зазвичай, опиняються поза територією рідної Церкви саме з причини втечі перед обличчям воєн, насильства, переслідувань чи бажання покращити свій економічний стан. Однак, переїжджаючи в країни поселення, ці вірні й далі продовжують жити своєю вірою, з’єднаною із рідною Церквою, до якої вони приписані. «Уважність Папи Франциска до міграційної реальності здійснюється також через нашу Дикастерію, через душпастирство цих вірних-мігрантів, куди б вони не прибули в минулому та сьогодні, чи куди б вони не подались у майбутньому. Це, очевидно, не означає сприяння процесу спорожнення від християн, для прикладу, Близького Сходу, що, можливо, відповідало би геополітичним інтересам деяких могутніх держав», – додав кардинал, пояснюючи, що, передовсім, слід наголосити на праві християн залишатися, жити і сповідувати свою віру в рідній країні.
Елементи, які характеризують Східні Церкви
За словами кардинала Леонардо Сандрі, коли входимо до храму однієї із Східних Церков, то, без сумніву, нас вражають ікони, кольори, спів, запах кадила, запалені свічки, тощо… Однак, не можна вважати, що все це багатство Християнського Сходу є якимось музейним експонатом. Християнський Схід – це, передовсім, живі спільноти, які відрізняються від Латинської Церкви, проте, переживають свою віру у спосіб глибоко католицький, незважаючи на свої обрядові відмінності. Однією із важливих характеристик, притаманних Східним Католицьким Церквам, є синодальнісь, яка в окремий спосіб стає наочною в Патріарших та Верховноархієпископських Церквах, в яких присутня дійсність Синоду Єпископів, який допомагає Главі відповідної Церкви свого права здійснювати управління.
Серед іншого, Префект Конгрегації виокремив одну із особливостей деяких Східних Католицьких Церков – одружене священство, зазначаючи, що після Пленарної Асамблеї 2013 р. членів Східної Конгрегації, Святіший Отець надав дозвіл одруженим східним священниках звершувати їхню священничу діяльність також і поза територією їхньої Церкви, що до цього було забороненим.
Актуальний стан Близького Сходу
Наступне запитання стосувалось актуального стану тих територій, які у компетенції Конгрегації для Східних Церков. На що кардинал Сандрі відповів: «З нагоди Синоду для Близького Сходу в 2010 р. багато єпископів цих земель попросили не використовувати поняття “меншин”, але “присутності”, аби вказати, що поняття «меншість» і «більшість» – як би це не було зрозумілим на статистичному рівні – не є ключем до розуміння їхнього буття на Близькому Сході. Адже, в дійсності, йдеться про безперервну християнську присутність на тих землях, але яка чисельно завжди була символічною перед переважаючою більшістю населення, за винятком перших століть... присутність, яка, однак, є, і бажає залишатися, свідченням».
Очевидно, реалії, в яких живуть вірні Східних Католицьких Церков Близького Сходу є особливо драматичними, вистарчить подумати про ситуацію у Сирії: мільйони людей позбавлені домівок та можливості навчатись, не маючи доступу до лікування, позбавлені радості та надії, можливості жити та любити… Люди змушені втікати до Лівану та Йорданії, до Європи та Америки, шукаючи порятунку та притулку. «Але не слід забувати й інші реалії, виклики, пов’язані з тим, щоби бути сьогодні християнами в Індії, а також постійну напруженість та спричинені нею страждання для населення Сходу України», – додав кардинал.
Допомога християнському Сходові
В складний час пандемії Конгрегація для Східних Церков, в погоджені з компетентними органами Римської Курії та у співпраці з іншими ватиканськими Дикастеріями, виявляє турботу про найбільш потребуючих. «Використовувані фонди зібрані під час збірки для Святої Землі та від інших дрібних благодійників, які надали допомогу. Дикастерія використала понад 700000 доларів для придбання санітарно-гігієнічних профілактичних матеріалів (таких як апарати вентиляції легень) для Єрусалиму, Гази, Сирії, Лівану, Ефіопії, Еритреї, Іраку...», – розповів Префект Конгрегації, розповідаючи також і про багато інших благодійних ініціатив, що були реалізовані організацією R.O.A.C.O., на користь народів християнського Сходу, постраждалих від коронавірусної інфекції.
Говорячи про співпрацю з організацією R.O.A.C.O. (Об’єднанням організацій, які допомагають східним Церквам), кардинал Сандрі підкреслив, що за період від 2015 р. до 2020 р. Конгрегація отримала приблизно 15 мільйонів євро для того, аби профінансувати приблизно 290 проектів Східних Католицьких Церков. Для прикладу, Ізраїль отримав майже 2 млн. євро на 37 проектів, Індія – 2 млн. євро на 78 проектів, Кіпр – 250 тис. євро на 2 проекти, Палестина – 1.7 млн. євро на 31 проект, Ірак – 400 тис. євро на 3 проекти, Україна – 1,2 млн. євро на 23 проекти ітд… Крім цього є також ще й інші організації, які сприяють розвиткові Східних Католицьких Церков.
Папські Колегії для Східних Церков
Серед іншого, кардинал Леонардо Сандрі пригадав, що очолювана ним Конгрегація опікується у Римі 8-а колегіями, в яких кожного року проживають 200-300 студентів різних Східних Католицьких Церков, маючи змогу здобувати вищі наукові ступені в різних галузях богослов’я, філософії, історії, канонічного права, тощо. Саме Конгрегація Східних Церков дбає про стипендії для тих студентів, що покривають їхнє проживання, харчування, навчання та формування у Римі. Хоча і йдеться про великі видатки, адже щороку це приблизно 3 млн. євро, однак, як зазначив кардинал, – це інвестиція у наше майбутнє. Окрім цього, Конгрегація щороку також допомагає Папському Східному Інститутові, що в Римі формує багатьох студентів Східних Церков, надаючи йому щорічну допомогу в розмірі 1 млн. євро.
