Паролін до Корейського форуму: мир – плід справедливості і милосердя

Світлана Духович – Ватикан

Справедливість вимагає, щоб ми не порушували права інших і віддавали їм належне, а милосердя спонукає нас піклуватися про інших. Це сприяє плідній співпраці та дружбі. Отже, справжній мир може бути встановлений у світі тоді, коли справедливість знаходить своє повне звершення у милосердній любові.

На цьому наголосив Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін у своїй промові під час «Корейського глобального форуму миру» (Korea Global Forum for Peace, KGFP), щорічного заходу, який проводить південнокорейське Міністерство возз'єднання та в якому беруть участь експерти, дослідники й представники урядів різних країн. Тема цьогорічного форму, що відбувається в онлайн-форматі від 31 серпня по 2 вересня, – «Нове бачення міжкорейських стосунків та спільноти: за мир, економіку та життя».

У своїй доповіді на тему «Роль Церков у встановленні миру на Корейському півострові» кардинал Паролін окреслив принципи, цінності та ідеали, запропоновані церковною традицією та Євангелієм, які можуть допомогти принести мир та примирення на півострові.

Приймати, супроводжувати, слухати

Державний Секретар процитував енцикліку Папи Павла VI Populorum Progressio, в якій зазначається, що окремі люди та народи повинні ставитися одні до одних, «як брати і сестри, як Божі діти. І в рамках цього взаєморозуміння та дружби, у цьому священному єднанні ми також повинні почати спільно трудитися над побудовою спільного майбутнього людського роду» (43). Цей процес, як підкреслив доповідач, передбачає здатність приймати, супроводжувати та слухати.

В Апостольському напоумленні Evangelii Gaudium, в якому Папа Франциск представив програму свого понтифікату, прийняття інших описане як близькість, відкритість на діалог, терпеливість та приязнь, яка не засуджує. Кардинал Паролін пояснив, що це означає «створити місце для інших у нашому житті, бажати ділитися своїми радощами та печалями та будувати справжні стосунки».

А супровід, за його словами, є передумовою гармонійного розвитку суспільства та вимагає втілення спільних стратегій в конкретних ситуаціях, які спрямовані на пошану до людського життя та гідності кожного.

Слухання і діалог

Для того, аби слухати та діалогувати, потрібно присвятити комусь свій дорогоцінний час та увагу, аби відчитати всю ту інформацію, яка до нас надходить від співрозмовника. Слухання, як підкреслив ієрарх, сприяє вирішенню конфліктів, культурному посередництву та встановленню миру в громадах та групах. Доповідач ще раз процитував слова з Evangelii Gaudium, де Папа Франциск зазначає, що «діалог допомагає нам зрозуміти та оцінити потреби інших» та є виявом великої пошани, тому що спонукає нас слухати точку зору співрозмовника. «Діалог є виявом милосердя, – читаємо в цьому документі, – бо, не ігноруючи відмінностей, він може допомогти нам шукати спільне добро та ділитися ним».

Серед принципів, які, на думку Державного Секретаря Святого Престолу, «можуть допомогти визначити нове бачення стосунків на Корейському півострові», він виділив переконання Папи Івана XXIII про важливість загальнолюдських цінностей, які об’єднують людей.

Ця віра, як пояснив кардинал Паролін, спонукала Папу Івана XXIII шукати спочатку те, що об’єднує, а не те, що розділяє, і саме це дозволило йому сприяти мирному вирішенню кубинської кризи.

Мир, справедливість, милосердя

Посилаючись на душпастирську конституцію Другого Ватиканського Собору Gaudium et Spes, кардинал Паролін пояснив, що «мир – це щось більше, ніж відсутність війни», і його не можна звести до утримання рівноваги між протиборчими силами. «Не може бути миру, – читаємо в цьому документі, – якщо не буде забезпечено добробут людей і люди вільно, в дусі взаємної довіри, не ділитимуться одні з одним багатством свого розуму та своїх талантів». Отже, як підсумував доповідач, мир є не тільки плодом справедливості, але й плодом милосердя, любові».

Кардинал Паролін додав, що мир – це також дружба і доброзичливість. Він зазначив, що згідно з визначенням давньокитайського філософа Конфуція, доброзичливість полягає в тому, аби не чинити іншим те, чого ми собі не бажаємо. Цей принцип близький до християнського заповіту: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Мт 22, 39).

Дружба

Державний Секретар Святого Престолу наголосив, що згідно із Папою Франциском, дружба має соціальний вимір, заснований на солідарності та взаємності. Саме це він мав на увазі, коли 27 березня 2020 року звернувся до світу з безлюдної площі Святого Петра: Папа заначив, що всі ми перебуваємо в одному човні, слабкі та розгублені, але ми потребуємо один одного, оскільки ніхто не врятується наодинці.

Кардинал Паролін згадав також енцикліку Fratelli tutti про братерство та суспільну дружбу, в якій Папа Франциск пише про діалог як про наближення, розмову, слухання, пізнання, розуміння один одного та шукання спільної мови. На діалозі багатьох великодушних людей, як зазначає Папа, тримаються сім’ї та громади.

На завершення свого виступу під час «Корейського глобального форуму миру» кардинал П’єтро Паролін зазначив, що для автентичного миру у світі справедливість повинна знаходити сповнення у милосерді, а люди повинні шукати те, що їх об’єднує, а не те, що розділяє. Він процитував також слова з Різдвяного радіопослання Папи Павла VI 1964 року, в якому прозвучав наступний заклик: «Замість того, щоб бачити в інших чужинців, суперників, привід для роздратування, супротивників чи ворогів, нам потрібно навчитися сприймати їх як людей, тобто як чоловіків і жінок, подібних до нас, гідних пошани, поваги, допомоги і любові».