Архиєпископ Ґаллаґер: мислити навіть немислиме задля миру в Україні

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Michele Raviart - Ватикан

Ми не можемо знеохочуватися тим фактом, що війна в Україні затягується і навіть якщо тепер не здається, що є основи для можливих переговорів, потрібно підтримувати живим ідеал миру та думку про те, що ця війна закінчиться, навіть якщо цей кінець не буде таким, як його собі уявляють сторони. Ми хочемо справедливого миру, але сам мир повинен настати, і задля цього, якщо це необхідно, слід починати «думати про немислиме». На ньому наголосив архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами, виступаючи під час конференції «Зброя дипломатії. Діалог між Святим Престолом та Європою перед обличчям війни». Захід організувала Мережа італійський кафедр ЮНЕСКО.

Додана вартість милосердя

Як зазначив професор Альберто Меллоні, очільник кафедри релігійного плюралізму та миру, дипломатія Святого Престолу має перевагу над іншими дійовими особами в тому, що може діяти без прихованих матеріальних інтересів. Архиєпископ Ґаллаґер нагадав, що її особливістю є те, що вона має додану вартість, якою є милосердя, що єдине спроможне розбити узи ненависті та помсти. В цьому сенсі Святий Престол діє з метою долати розбіжності, а не збільшувати розрив, маючи за кінцевого бенефіціара всіх зусиль людську особу. Тому Папа спонукає свою дипломатію «забруднювати руки» та всіма способами докладати зусилля на користь миру. Конкретного миру, мінливого і такого, що розвивається, би міг стати ланкою нового доброчесного процесу між сторонами конфліктів, а не лише визначенням переможців і переможених.

Запобігати, а не лише реагувати

Очільник ватиканської дипломатії також звернув увагу на те, на цьому історичному етапі дипломатія «наздоганяє події», втративши те, що повинно би бути її суттю, тобто, «здатність запобігати конфліктам». Вона не повинна бути засобом припинення конфліктів шляхом збройного перемир’я, але інструментом превентивного узгодження. Йдеться про процес, який повинен залучати не тільки лідерів і дипломатів, але всіх можливих дійових осіб. Прикладом цього є подорож Папи до Південного Судану, де його супроводитиме Кентерберійський архиєпископ Джастін Уелбі.

Необхідність реформи ООН

Як підкреслив Секретар Святого Престолу у справах стосунків з державами і міжнародними організаціями, війна в Україні показала глибоку кризу системи багатосторонності та великих міжнародних організацій, зокрема, ООН. Після смерті численних людей, зазначив архиєпископ Ґаллаґер, найбільшим скандалом цієї війни є те, що Київ був бомбардований постійним членом Ради Безпеки ООН під час візиту Генерального Секретаря ООН. З цього випливає побажання реформування діяльності організації, щоби вона мала більш репрезентативну форму й рахувалася з потребами народів. Тому потрібна підтримка всієї міжнародної спільноти та відновлення, як підкреслював Державний Секретар кардинал Паролін, «духу Гельсінкі».