Паролін: Голодомор – жахлива сторінка історії України, як і теперішня війна

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ, Світлана Духович – Ватикан

«Сьогодні ми покликані непохитно, розумом і серцем, триматись цієї впевненості. Впевненості в тому, що Божественна справедливість судить зло і "тим, хто ходить прямою дорогою, вона показує Боже спасіння". Вона дає нам змогу бути стійкими у вірі, сильними у стражданнях і відкритими на дар миру, який походить від Бога», – сказав кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у четвер, 23 листопада 2023 р., очолив в римській базиліці Сант-Андреа-делла-Валле.

Богослужіння, приурочене до вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, відбулося з ініціативи Посольства України при Святому Престолі. Святу Месу співслужили кардинал Клаудіо Ґуджеротті, Префект Дикастерії для Східних Церков, владика Діонісій Ляхович, Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Італії, та численні священики, між якими працівники дикастерій Римської Курії, представники чернечих спільнот і священнослужителі екзархату УГКЦ в Італії. На запрошення Посла України прибули представники дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, та численна українська громада Риму, представлена богопосвяченими особами та мирянами.

Пам’ять і співчуття

«Ми зібралися перед Господнім престолом, щоб молитовно підтримати дорогий нам український народ, – сказав кардинал Паролін. – Наші молитовні думки линуть, зокрема, до мільйонів жертв геноциду через голод, що мав місце в цій країні 90 років тому, відомого як Голодомор. До пам'яті про цю трагедію ми долучаємо наше людське та християнське співчуття до незліченної кількості людей, які втратили життя в нещадній триваючій війні, що розпочалася 21 місяць тому».

Проповідник зауважив, що цього дня припадає літургійний спомин святого Папи Климентія, третього Наступника святого Петра, який прийняв мученицьку смерть у Херсонесі на території Криму. Кардинал Паролін підкреслив, що постать цього мученика «виражає особливий зв’язок українського народу з Апостольською Столицею і з Папою Франциском», який носить у своєму серці цей народ, «що зазнає тяжких випробувань через війну, і висловлює йому свою близькість.

Коли людина уявляє себе господарем історії

Державний Секретар Святого Престолу процитував перше літургійне читання дня із старозавітної книги Маккавеїв (1 Мак 2, 15-29), в якому йдеться про літнього священика, що не піддається на підкуп слуг царя Антіоха IV Епіфана, який переслідував ізраїльський народ, і залишається вірним Божому Законові. За словами проповідника, явище, описане в біблійному уривку, «не знає меж ні простору, ні часу, бо кожного разу, коли людина претендує на роль господаря історії, намагаючись зайняти місце Бога, який є Господом історії, вона в кінцевому підсумку сіє зерна смерті».

Кардинал Паролін додав, що історія часів Маккавеїв нагадує нам також, що одним із постійних проявів сил зла є переслідування, особливо, релігійні. «Коли політична влада не присвячує себе служінню спільному добру, добру всіх і кожного, може зрештою приносити в жертву цілі групи людей і навіть ризикує нав'язувати себе свідомості громадян, дискримінуючи тих, хто дотримується традицій і звичаїв, не сумісних з її власним задумом суспільного устрою. Це сумні сценарії, яких, на жаль, не бракувало в історії українського народу, який пізнав і продовжує пізнавати жахливі сторінки гноблення і страждань, подібні до тієї, яку ми згадуємо сьогодні», – сказав він.

Божа всемогутність і людська свобода

Проповідник зауважив, що також і читання з Євангелії (Лк 19, 41-44), яке передає слова Христа, Який плаче над Єрусалимом, нагадує про події, що відбуваються тепер. «Як не думати про Україну, про ті жахіття, які вона переживає, – наголосив він, – коли Христос говорить “вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди; вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі”?». Кардинал П’єтро Паролін підкреслив, що у цій трагічній ситуації, де є «численні жертви і колосальні руйнування», легко піддатися ризику зневіри або відчаю, і також віра піддається випробуванню. «Насправді ж, Божа всемогутність проявляється саме в Його здатності керувати історією, поважаючи людську свободу, навіть коли вона не відповідає Його думкам і волі, або навіть суперечить їм», – пояснив він, додаючи, що про цю велику істину говорить респонсорійний псалом, який запевняє нас, що «“судить Бог” і що самі небеса, під якими людське зло чинить стільки злодіянь, “звіщають його справедливість”».

Підсумовуючи, Державний Секретар Святого Престолу підкреслив, що справжня християнська постава полягає в тому, що той, хто уповає на Бога, також і під час випробувань, і насамперед під час них, «не піддається спокусі помсти, яка до ненависті додає іншу ненависть, але стає співробітником Бога в будуванні миру». «Тому приймімо цей подвійний заклик. Про це просять нас також жертви голоду, що стався 90 років тому, і жертви війни наших днів. Ввіряємо їх Божому милосердю, щоб вони могли насолоджуватися вічним щастям, і благаємо про дар миру для наших днів», – сказав він, завершивши проповідь словами молитви святого Климента, які містяться в його Посланні до коринтян.