Кардинал Кох: екуменічний шлях повинен бути синодальним

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

У четвер, 17 жовтня 2024 р., на сторінках ватиканського часопису «L'Osservatore Romano» з’явилася стаття кардинала Курта Коха, префекта Дикастерії сприяння єдності між християнами під заголовком: «Синодальність та екуменізм йдуть пліч-о-пліч». Посилаючись на Робочий документ другої сесії XVI Звичайної загальної асамблеї Синоду єпископів, він зазначає, що синодальність є умовою продовження екуменічної подорожі на шляху до видимої єдності всіх християн.

Молитва сприяє єдності

На початку публікації кардинал Кох пригадує екуменічне богослужіння, яке відбулося ввечері, 11 жовтня, за участю Папи Франциска з представниками інших конфесій, які беруть участь як братні делегати в XVI Звичайній загальній асамблеї Синоду єпископів. Він вказує, що ця молитва відбулася не тільки в день річниці відкриття Другого Ватиканського Собору, але й в шістдесятиріччя затвердження Соборового Декрету про екуменізм «Unitatis redintegratio». Посилаючись на промову Папи під час цієї події, він вказує на його інтерпретацію Декрету в світлі синодальних зустрічей. «Переконаний, що шлях синодальності повинен бути екуменічним, а екуменічний шлях повинен бути синодальним, Святіший Отець підкреслив тісний зв'язок між синодальністю та християнською єдністю чотирма ключовими словами», – пише очільник Дикастерії сприяння єдності між християнами.

Вказуючи на перше слово – благодать, він зазначає, що єдність між християнами – це не лише результат людських зусиль, а передусім – дар Святого Духа. «Ми, християни, висловлюємо це переконання, коли молимося за християнську єдність “так, як бажає Христос” і “тими засобами, якими Він бажає”, як завжди стверджував першопроходець духовного екуменізму Поль Кутюр’є», – ділиться кардинал Кох. За його словами, найкращий спосіб отримати цей дар Святого Духа – це молитва, через яку ми єднаємося з Христом, а також наближаємося один до одного.

Любов гармонізує відмінності

Префект Дикастерії сприяння єдності між християнами зазначає, що пошук єдності також є шляхом. «На думку Папи Франциска, єдність не просто прийде в кінці, як завершення екуменічного руху чи раптове чудо, вона радше визріває в дорозі і народжується в русі», – пише він. На його переконання, чим більше християни пізнають один одного особисто, тим більше відкривають для себе, що різні відмінності між ними не розділяють їх, а збагачують.

«Як синодальна, так і екуменічна подорож допомагають наново відкрити красу Церкви у розмаїтті її обличь. Папа Франциск підкреслює це багатство третім ключовим словом – гармонія», – пише далі кардинал Кох, додаючи, що справжня любов не стирає законних відмінностей, а гармонізує їх. Він також зауважує, що християнська єдність не є самоціллю, а служить християнському свідченню у світі, тобто його достовірності. Тому четвертим ключовим словом є місія.

Екуменізм мучеників – насіння майбутньої єдності Христового тіла

Очільник Дикастерії сприяння єдності між християнами пригадує про особливий акцент Святішого Отця – «екуменізм крові». «У XX столітті християнство фактично стало Церквою мучеників у нечуваному досі обсязі. Сьогодні кількість християнських мучеників навіть більша, ніж під час гонінь перших століть», – зауважує він, додаючи, що сьогодні християнська віра є найбільш переслідуваною релігією, а християнське мучеництво є екуменічним. За словами кардинала Коха, оскільки кров мучеників не розділяє християн, а об'єднує, то в екуменізмі мучеників нам вже дана фундаментальна єдність. «Як рання Церква була переконана, що кров мучеників є насінням нових християн, так і ми можемо жити в надії, що кров сьогоднішніх численних мучеників одного дня стане насінням майбутньої єдності Тіла Христового, зраненого багатьма поділами».