Проповідник Папського дому: відновити духовний погляд на дійсність
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
Щоб бути готовими нести Божу надію світові, ми повинні розпізнавати зерна Євангелія, які вже присутні у сьогоденні. Про це сказав проповідник Папського дому о. Роберто Пазоліні, капуцин, проповідуючи у п’ятницю, 6 грудня 2024 р., для Святішого Отця та Римської курії в залі Павла VI. У першій проповіді під назвою: «Двері зчудування», проповідник запросив вирушити назустріч Різдву, роздумуючи над дією Бога в історії спасіння.
Відчиняючи «двері» зчудування
На початку о. Пазоліні відзначив роль пророків, які мають здатність «глибоко розуміти значення історичних подій», а також вказують на виклик, який стоїть перед нами в період Адвенту: «усвідомити Божу присутність і Його дію в історії та пробудити наше зчудування перед тим, що Він не тільки може, але, перш за все, все ще бажає здійснити в нашому житті та в історії світу». За словами проповідника, пророки не залишають нас байдужими, оскільки перестерігають, а відтак відкривають на надію, оскільки «Бог підтверджує вірність своєї любові та пропонує людям нову можливість».
Як він зазначив далі, приймати Боже слово – добру новину нелегко, особливо коли реальність вже давно позначена стражданнями, розчаруваннями і непевністю. «У наші серця часто закрадається спокуса повірити, що нічого нового вже не може статися», – зауважив о. Пазоліні. Таким чином, виклик полягає в тому, щоб пробудити зчудування перед тим, що Бог бажає «знову здійснити в нашому житті та в історії світу».
Приклад святої Єлизавети та Діви Марії
Щоб підготувати нас до слухання голосів пророків, проповідник навів приклади Діви Марії і святої Єлизавети, в яких можемо спостерегти два основоположні налаштування для породження в нас динамізму спасіння: Єлизавета вміла сказати «ні» позірній тяглості речей і зв’язків, в той час як в Діві Марії ми бачимо необхідність «вміти сказати “так” новизні Бога, формулюючи вільну й радісну згоду прийняти Його волю».
Зокрема, о. Пазоліні пригадав історію Єлизавети, описану євангелистом Лукою, коли священник Захарія, її літній чоловік, спочатку не повірив у те, що в нього народиться син, тобто у подію, «давно бажану, але яка вже не вважалася можливою». Своєю чергою, реакція святої Єлизавети свідчить про те, «що іноді необхідно перервати плин речей, щоб бути відкритим на Божу новизну». «Сьогодні, як ніколи, в надзвичайний час в історії людства, нам потрібно відновити такий духовний погляд на дійсність, в якій поряд з великою несправедливістю, війнами й насильством, що вражають кожен куточок світу, з’являються нові відкриття й багатообіцяючі шляхи до визволення», – зазначив проповідник Папського дому.
Вказуючи на приклад Пресвятої Богородиці, о. Пазоліні зосередився на події Благовіщення. Коли ангел звіщає їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою», то йдеться про радісну звістку про те, що Господь вже перебуває з нею. І в цьому, пояснює проповідник, полягає благодать періоду Адвенту, тобто «усвідомлення того, що є більше причин радіти, ніж сумувати, і не тому, що все йде легко, а тому, що Господь є з нами».
