Кардинал Паролін: Християнські сім’ї – знак надії для світу

Світлана Духович – Ватикан

Під час візиту до Республіки Молдови 15 і 16 вересня 2018 р., Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін виступив під час 12-го Всесвітнього Конгресу Сімей в Кишиневі на тему «Християнське бачення подружжя і сім’ї».

Цінні свідчення на Всесвітній зустрічі сімей у Дубліні

Кардинал П’єтро Паролін розпочав свою промову, пригадуючи про Всесвітню зустріч сімей, що недавно проходила в Дубліні, де «сім’ї з усього світу поглиблювали своє пізнання Божого задуму Сотворення і роздумували над викликами, що стоять перед сім’ями в сучасному світі». Він підкреслив важливу роль різних поглядів і свідчень, які були представлені під час зустрічі, бо «вони, в дуже відчутний спосіб, вказали на неповторну красу подружньої любові та сім'ї в Божому задумі спасіння». «Свідчення, які ми почули в Дубліні, – додав кардинал, – одностайно зійшлися на тому, що стосунки в сім'ї повинні бути твердо заснованими на Євангелії сім'ї, якщо вони бажають ефективно промовляти до культури нашого часу».

Християнські сім’ї – пророчий знак надії

Державний Секретар Апостольської Столиці зазначив, що сім’я є першою школою людяності і, незважаючи на численні виклики, багато сімей і надалі дають переконливе свідчення краси подружньої любові та спасенної сили Христової жертви на хресті. «Християнські сім’ї стають пророчим знаком надії в сьогоднішньому світі», – підкреслив кардинал, вказуючи також на важливу роль різних ініціатив, організованих як Церквою, так і громадським суспільством з метою підтримки подружжя й сім’ї,

Індивідуалізм – загроза для сім’ї

Кардинал Паролін наголосив, що «серйозні проблеми, з якими сьогодні стикаються сім'ї, випливають з індивідуалістичної, прагматичної та споживацької культури». Цитуючи Апостольське напоумлення Папи Франциска «Amoris Laetitia», доповідач зазначив, що надмірний індивідуалізм «підриває сімейні зв’язки та розглядає кожного члена сім’ї як ізольовану одиницю, приводячи, іноді, до уявлення, що особистість людини формують її бажання, які вважаються абсолютними». «Індивідуалістична культура, – вів далі кардинал, – користується величезним авторитетом у світі засобів масової інформації, фінансів та політики, але в кінцевому підсумку вона виключає такі проміжні установи, як сім'я, розглядаючи їх як несуттєвий варіант». За словами ієрарха, розглядаючи сімейні взаємостосунки тільки з точки зору цінності для процесу формування прибутку, така культура спричиняє бачення моральності, зосереджене виключно на власних інтересах.

Сім’я як образ Триєдиного Бога

На думку кардинала Пароліна, аби відповісти на цей виклик, ми як Церква повинні наново підтвердити свою віру в Божий задум щодо сім’ї. Кожна сім’я, за його словами, повинна відображати «життя сопричастя й плідності, що є серцем Пресвятої Тройці». «Будучи образом Бога, – наголосив ієрарх, – сім’я має унікальну особливість, яка вчиняє її наріжним каменем кожного суспільства. Це сопричастя любові й життя, де фундаментальні людські відмінності між статями й поколіннями сприяють взаємному зростанню та розвитку».

Внесок сім’ї у культуру зустрічі

Державний Секретар Святого Престолу наголосив також, що «сім’я – це міст до світу, що нас оточує». Він закликав християн мужньо й радісно звіщати «Євангеліє Сім’ї» як джерело надії для світу, шануючи, одночасно, тих, хто не поділяє християнського бачення подружжя й сім’ї. «Живий досвід краси сім'ї, – додав доповідач, – є найсильнішим аргументом, який ми маємо, тому що він не виключає, а приймає, не засуджує, а виражає співчуття, не нав'язує, а приваблює. За своєю природою сім'я надихає нас виходити за власні межі, мати співчуття до зранених духом і душею, бо вони ніколи не мали можливості досвідчити любов у сім’ї. Цей шлях свідчення Божої любові є цінним і життєво важливим внеском для того, аби перетворити індивідуалістичну, прагматичну та споживацьку культури в "культуру зустрічі", до якої закликає Папа Франциск».

На завершення кардинал П’єтро Паролін запевнив учасників конгресу в духовній підтримці Папи Франциска та побажав, щоб кожен докладав зусиль у втіленні Божого задуму щодо подружжя та сім’ї.