Берніс Кінґ: Папу Франциска і мого батька єднає та сама мрія

Alessandro Gisotti / Світлана Духович – Ватикан

У п’ятницю, 19 червня 2020 р., в США відзначали День скасування рабства (Juneteenth, або Freedom Day). У цей день 155 років тому рабство остаточно скасували в останньому штаті – Техасі. Цьогорічне святкування відбулося в особливій атмосфері через посилення протестів, викликаних жорстоким вбивством афроамериканця Джорджа Флойда в травні цього року. 

В інтерв’ю для L'Osservatore Romano і Vatican News Берніс Альбертін Кінґ, дочка Мартіна Лютера Кінґа, розповіла про свою діяльність, спрямовану на поширення рівності, культури миру та ненасильства. Вона успадкувала від свого батька прагнення боротися за людські права і тепер очолює «King Center» (Атланта, США). Берніс Альбертін вважає, що її батько поділяв багато цінностей, які поширює Папа Франциск, з яким вона двічі зустрілася в 2018 році. 

Можливість змін

Дочка Мартіна Лютера Кінґа, насамперед, поділилася думками про те, чи протести, викликані смертю Джоржа Флойда, зможуть привести до справжніх змін. Вона звернула увагу на те, що ця трагічна подія відбулася в контексті, коли світ уже був насторожений внаслідок COVID-19. Здається, що для мільйонів людей у всьому світі нового значення набрали слова її батька про те, що «ми стоїмо перед надзвичайною нагальністю теперішнього моменту». Берніс Альбертін зазначила, що тепер правоохоронні органи, релігійні організації та корпорації звертаються до афроамериканських лідерів, пропонуючи спільні проекти. Деякі корпорації, за її словами, надають величезні ресурси організаціям, які сприяють соціальній справедливості та расовій рівності. Інші компанії намагаються створити в себе культурний клімат, який би сприяв встановленню справжньої расової справедливості. Ряд правоохоронних органів переглядають свою політику. Вона підкреслила, що на її думку, цього разу, порівняно з іншими подібними трагічними випадками, реакція людей поширеніша та завзятіша, і до протестів приєдналося також більше білих людей. 

Відкрити очі на факти та досліджувати причини 

Як зазначив журналіст Алессандро Джізотті, вбивство Джоржа Флойда є проявом невидимого расизму, що має місце на місцях праці, в освіті та повсякденному житті й рідко потрапляє на сторінки газет. Прикладом цього є також і те, що афро-американське населення США набагато більше постраждало від Covid-19. Він запитав співрозмовницю, яким чином можна боротися з цим «невидимим расизмом». 

Вона зазначила, що, власне, відмова людей подивитися правді в очі сприяє тому, що системний та інституційний расизм здається невидимим. Тому, на її думку, потрібно, насамперед, розплющити очі, збираючи інформацію стосовно цієї проблеми та досліджуючи причини та наслідки расизму. Цитуючи слова свого батька з книги «Куди ми підемо звідси: хаос чи спільнота?», вона зазначила, що потрібно також «зрозуміти, як можна перетворити свою силу у нездоланну могутність, аби уряд [та інші інституції та системи влади] не змогли нехтувати» їхніми вимогами. 

Боротися з расизмом через ненасильство 

Що, на Вашу думку, зробив би Ваш батько в цій ситуації? – таким було наступне запитання журналіста. «Я вважаю, що мій батько керувався би своєю філософією ненасильства, яка відповідала його наслідуванню Ісуса Христа», – відповіла Берніс Альбертін Кінґ, додаючи, що її батько, ймовірно, спонукав би молодих людей, окрім участі в протестах, втілювати стратегії, спрямовані на здійснення стійких ненасильницьких соціальних змін. Він би звертався до впливових представників політики, мистецтв, ЗМІ, правосуддя, охорони здоров'я, освіти та релігії для забезпечення расової справедливості та рівності. Дочка Мартіна Лютера Кінґа зазначила, що її батько наголошував, що насильство не можна вилікувати насильством. Ненасильство, що є стратегічним, сміливим, люблячим і організованим, допомагає викорінити те, що він називав «потрійним злом»: расизм, бідність і мілітаризм.

Перед нами вибір: ненасильство або неіснування 

Алессандро Джізотті нагадав, що після загибелі Джорджа Флойда Папа Франциск, звертаючись до вірних, наголосив, що ми не можемо закривати очі на проблеми расизму, але, одночасно, підкреслив, що насилля веде до самознищення. Берніс Альбертін зазначила, що вона повністю погоджується зі словами Святішого Отця.

«Наші засоби повинні узгоджуватися з бажаною метою, – підкреслила вона, – і якщо ця бажана мета – це мир, то звичайно, що ми не можемо досягти миру насильницькими методами». Співрозповниця зауважила, що її батько вбачав у ненасильстві відповідь на найважливіші політичні та моральні питання сучасності. У своїй останній промові «Я був на вершині гори», яку Мартін Лютер Кінґ виголосив ввечері перед його вбивством, він сказав: «Мова вже не йде про вибір між насильством і ненасильством у цьому світі; це вибір між ненасильством або неіснуванням». Сьогодні, як зазначила його дочка, перед нами стоїть той самий вибір: хаос чи спільнота: «Якщо ми приймемо насильство, тим самим ми вибираємо хаос, який, врешті-решт, призводить до самознищення в нашому Всесвітньому домі. Якщо ми приймемо ненасильство, ми будемо робити кроки у побудові справедливішого, рівноправнішого, гуманнішого та мирного світу.

«Революція ніжності» і «революція цінностей»

Журналіст навів паралель між «революцією ніжності» – поняттям, яке запровадив Папа Франциск, та ідеєю ненасильства, яку відстоював Мартін Лютер Кінґ, наголошуючи, що справедливість, у своєму найвищому прояві, – це «любов, яка виправляє все, те, що протиставляється любові». Берніс Альбертін Кінґ висловила думку, що здійснення «революції ніжності», або, як це називав її батько, «революції цінностей», залежить від того, чи існує усвідомлення, що основою революції є навчання.