Caritas Internationalis: скликати Радбез ООН і сприяти доступу до щеплень

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Скликати засідання Раби Безпеки ООН щодо питання про доступ до вакцин проти Covid-19, оскільки йдеться про глобальну безпеку; зробити кроки щодо скасування боргу найбідніших країн, аби кошти були використані на покращення медичної інфраструктури цих країн; посприяти місцевому виробництву вакцин на технологічних потужностях на різних континентах, удоступнивши їх протягом наступних шести місяців, полагодивши питання патентів і технологічної співпраці з найбіднішими країнами; фінансово й технічно підтримати місцеві організації, включаючи й релігійні, що дбають про поширення профілактичних заходів.

З такими чотирма пропозиціями в п’ятницю, 5 лютого 2021 р., виступила конфедерація благодійних організацій «Caritas Internationalis», поширивши заяву «Невідкладні дії задля рівномірного доступу до щеплень проти COVID-19. Нікого не слід виключати». В звернення, підписаному кардиналом Петером Тарксоном, Префектом Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові, кардиналом Луїсом Антоніо Таґле, Президентом «Caritas Internationalis» та Генеральним Секретарем Алойзіусом Джоном, наголошується на тому, що актуальну кризу в ділянці щеплень слід розглядати в ширшому контексті глобальної ситуації в системі охорони здоров’я.

Автори звернення зазначають, що з метою протидіяти поширенню вірусу людство вдалося до безпрецедентних заходів. Папа Франциск, у свою чергу, неодноразово підкреслював, наскільки вірус нас поєднав, і що лише в дусі солідарності зможемо вийти з цієї пандемії. Те, що стали доступними вакцини, принесло чимало надії, але також «ще більшу прірву нерівності».

У заяві зазначається, що багаті країни вклали кошти у виробництво вакцин й тепер очікують на віддачу інвестицій. Існують сподівання, що завдяки щепленням вдасться «перезапустити глобальну машину». Але це привело до виключення з цього процесу глобального Півдня, де проживає більшість бідних. «Сумно зауважити, що не всі країни й ті, хто хотів би чи потребує вакцини, можуть отримати її через проблеми з постачанням, в той час як у нашому взаємопов’язаному світі вакцини повинні бути доступними в рівномірний спосіб», – читаємо в зверненні, автори якого наголошують, що «оскільки кожне життя є недоторканим», то ніхто не повинен залишатися покинутим. Зрештою, саме бідні найбільше наражаються на вірус, і заопікуватися ними «є моральним пріоритетом», оскільки покинути їх загрожує не лише їм, але й глобальній спільноті, адже «наш колективний добробут залежить від того, як піклуємося про інших».

З цього випливає заохочення до політичних лідерів «бачити далі інтересів своїх країн чи політичних груп», бо йдеться про загрозу глобального рівня. Врешті, «кризу щеплень» слід розглядати у «ширшому контексті глобальної ситуації в охороні здоров’я», адже в багатьох країнах досі бракує медичної інфраструктури та засобів для зберігання вакцин. Це вимагає «цілісного та багатостороннього» підходу від міжнародної спільноти, щоби «запобігти тому, аби пандемія вийшла з-під контролю у південній частині світу, що може знову привести до глобальної гуманітарної кризи».