Камерун: дбання про створіння стає боротьбою з недоїданням
Giada Aquilino / Світлана Духович – Ватикан
Ґрунтуватися на місцевому досвіді і починати з конкретних кроків, аби відкривати нові шляхи боротьби з трагедією недоїдання в Африці – таке завдання ставить перед собою італійський місіонер Фабіо Муссі, координатор «Caritas» дієцезії Яґуа, що на крайній півночі Камеруну. Натхненням для цієї діяльності стала енцикліка Папи Франциска Laudato si’ та його заклик до дій, які підтверджують, що людина здатна дбати про спільний дім, сприяючи зростанню «паростків великодушності, солідарності та турботи» (LS, 58).
Фабіо Муссі, родом з північної Італії, є місіонером-мирянином Папського інституту закордонних місій (італ. PIME). Вже 11 років він працює у Камеруні, де 39% населення живе за межею бідності: у списку країн за індексом людського розвитку ООН за 2019 рік Камерун займає 150 місце з 189.
Діяльність «Caritas» в Яґуа
Голод, кліматичні зміни, територіальна нестабільність в англомовних регіонах, насильство над дітьми, сім'ями та цілими громадами, напади нігерійського ісламського екстремістського угрупування «Boko Haram» і надалі загрожують камерунському населенню та економіці, що, в основному, ґрунтується на сільському господарстві.
Діяльність організацій «Caritas» в цій країні, а зокрема в діієцезії Яґуа, спрямована, в основному, на будівництво та ремонт криниць (100 нових та 80 відремонтованих щороку); на освіту (32 початкових шкіл, 7 професійних навчальних закладів, 2 ліцеї); на охорону здоров’я (різні амбулаторії та дієцезальна лікарня в Тулумі); на допомогу переміщеним особам та біженцям; та на боротьбу з недоїданням: протягом довгого часу у співпраці зі Світовою продовольчою програмою місцевий осередок «Caritas» керував проектом допомоги для 12000 дітей в регіоні озера Чад, розподіляючи набори харчових добавок, імпортовані агенціями ООН.
Надзвичайні ситуації
Як пояснив італійський місіонер в інтерв’ю для Vatican News, на крайній півночі Камеруну рівень недоїдання перевищує середній показник по країні. У 6 із 10 регіонів Камеруну рівень затримки росту та хронічного недоїдання становить понад 30%, а в регіоні, де працює Муссі, – 40%. За офіційними підрахунками, приблизно 40 тис. дітей мають недостатню вагу, тому їх потрібно лікувати. Але ця цифра може бути набагато вищою, бо зафіксувати такі випадки нелегко.
До цих проблем додалися повені 2020 року, внаслідок яких деякі регіони втратили врожай. В контексті глобальної пандемії Covid-19, здається, що віддаль від решти світу пом'якшила її наслідки для населення Камеруну, але люди часто хворіють на малярію, холеру, а також менінгіт.
Ендогенне джерело вирішення проблеми
«Вивчаючи ситуацію та показники недоїдання в наших районах, ми зрозуміли, – пояснює координатор “Caritas” дієцезії Яґуа, – що на сьогодні єдиною ефективною системою для нас є система розподілу харчових добавок, які тепер імпортуються... Але ми запитуємо себе, як довго може тривати такий стан справ, оскільки добавки коштують і їх важко сюди доставляти».
Брат Фабіо розповів, що вивчивши місцевий та інших сусідніх країн досвід, вони побачили, що існують місцеві, ендогенні рішення. Найпридатнішим до здійснення їм здалося використання місцевої, досить поширеної, рослини – моринги. Це листяне дерево, що є джерелом багатьох поживних речовин.
Моринга
Моринга, як пояснив місіонер, походить з Індії, але вже протягом десятиліть присутня в Африці. Це дерево витримує тропічну температуру і навіть посуху. Воно швидко росте і дає листя та насіння, багаті рослинними білками, мікроелементами та вітамінами. Крім того, ці листя або зерна не потрібно обробляти: їх потрібно просто висушити і додавати до їжі, або використовувати як чай чи настої. Як показують дані, підтверджені в інших африканських країнах та перевірені різними університетами, для недоїдаючих дітей було б достатнім споживати чайну ложку порошку моринги раз на день протягом трьох місяців, щоб відновити сили та вагу. Згідно з інформацією ФАО, листя моринги багаті білками, вітамінами A, B і C та мінеральними солями, тому їх рекомендується використовувати вагітним жінкам, годуючим матерям та маленьким дітям.
Laudato si' та пілотний проект
Як підкреслив брат Муссі, Папа Франциск, «закладає основи для наших зусиль, спрямованих на захист спільного дому», закликаючи також використовувати «найкращі плоди наукових досліджень» (LS, 15), пристосовуючи їх до різних життєвих ситуацій задля добра усіх.
Місіонер розповів, що вже в червні 2019 року вони почали самостійно займатися вирощуванням рослини. Маючи ферми та сільськогосподарських працівників, вони розподілили насіння, що породило приблизно 500 дерев моринги. Вони зібрали листя і переробили його на борошно, а потім приготували мішечки по 50 грам, вартість яких становила би 80 євроцентів. Починаючи з вересня 2020 року, вони розпочали безкоштовне розповсюдження цих мішечків серед деяких жінок, які перебувають на обстеженні в деяких католицьких лікарнях.
«Таким чином, матері, що мають дітей з проблемами недоїдання, можуть отримувати як саджанці, так і насіння, щоб вирощувати дерева та отримувати продукти, стаючи автономними», – зазначив брат Фабіо, вказуючи на важливість того, аби знання про те, як долати такі проблемами як недоїдання, передавалися цим жінкам, які, незважаючи на те, що часто неписьменні, добре знають, що піклуватися про своїх дітей означає забезпечити кращі перспективи життя для всіх.