Caritas: промислове сільське господарство – не єдиний шлях продовольчої безпеки
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
З нагоди Попереднього Саміту ООН щодо продовольчих систем, який від 26 по 28 липня 2021 р. відбувається у Римі, конфедерація «Caritas Internationalis» пошила заяву, закликавши політиків, які приймають відповідні рішення, «включити в усі дискусії права бідних та забезпечити участь у дебатах значущого представництва локальних виробників і споживачів».
У прес-релізі знаходимо побажання, аби цей попередній саміт, як і саміт продовольчих систем, запланований на вересень, не стали «втраченою нагодою для тривалого перетворення продовольчих систем», яке особливо необхідне тепер, коли пандемія «пришвидшила та поглибила існуючу нерівність у доступі до їжі». Адже передбачається, що мільйони людей потерпатимуть від продовольчої нестабільності та недоїдання.
Доступ до їжі – фундаментальне право
Тож у глибокому переконанні в тому, що «доступ до їжі є фундаментальним людським правом», Caritas Internationalis також переконана в тому, що гарантування продовольчої безпеки та перетворення продовольчих систем неможливі «шляхом самого тільки сприяння сільськогосподарській промисловості, що у довгостроковій перспективі причинятиметься лише до зростання більшої кількості людей, виключених із ланцюгів забезпечення».
На основі свого багатодесятирічного досвіду праці з убогими громадами, Caritas закликає підтримувати також і традиційне спільнотне сільське господарство та агроекологію, переглянути ланцюги постачання на користь місцевих ринків, а також пропагувати відповідальне споживання. «Існує нагальна потреба сприяти сільському господарству та виробництву продуктів харчування, які зміцнюють екологічні та стійкі методи, а також заохочувати сільськогосподарську діяльність за допомогою стимулів для фермерів», – зазначається в заяві.
Багатосторонній підхід
Автори звернення також наголошують на необхідності визнання «першочергової ролі жінок у традиційному сільському господарстві на місцевому рівні», започатковуючи локальні кооперативи та ланцюги поставок, які даватимуть змогу продавати власну продукцію. Як зазначається, в країнах, які розвиваються, жінки виробляють 60-80% продовольства.
В дусі повчань енцикліки «Laudato si'», організації, що входять до Caritas Internationalis, піддають сумнівам можливість технократичного вирішення таких проблем як кліматичні зміни, знищення довкілля та марнування продовольства. Світова продовольча криза вимагає «іншого підходу, здолавши припущення, що наука та техніка спроможні запропонувати вирішення кожної проблеми». Потрібні політика, стилі життя та духовність, спроможні кинути виклик панівній технократичній парадигмі, пам’ятаючи про те, що «в центрі проблем продовольчої нестабільності, голоду та недоїдання перебувають люди зі своєю гідністю, стосунками та сподіваннями», – підкреслює Генеральний Секретар Caritas Internationalis Алоїжус Джон.