Дружини захисників Маріуполя про зустріч з Папою
Світлана Духович – Ватикан
Вони приїхали до Риму, щоб зустрітися з Папою та просити допомоги та порятунку для своїх чоловіків, які з багатьма іншими військовими та цивільними перебувають в оточенні на маріупольському металургійному заводі «Азовасталі», що став епіцентром жорстоких боїв. Катерина Прокопенко та Юля Федосюк, дружини двох офіцерів окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов», взяли участь у загальній аудієнції на площі Святого Петра, наприкінці якої мали коротку зустріч зі Святішими Отцем. В інтерв’ю для української редакції Радіо Ватикану – Vatican News дружини військових поділилися своїми враженнями від цієї зустрічі та занепокоєнням долею всіх, хто перебуває на території металургійного комбінату. Через біль у коліні Папа Франциск сидячи вітався з тими, хто підходив до нього наприкінці аудієнції, але коли до нього наблизилися Юля і Катерина, він піднявся і присвятив їм приблизно п’ять хвилин. Це не пройшло повз увагу Юлі:
«Папа – це вісник миру і саме його втручання може знаменувати якесь вирішення цієї трагедії, що розгортається в Маріуполі», – зазначає Юля, додаючи, що для неї як греко-католички постать Папи має важливе значення:
Короткий момент, який тривав кілька хвилин, жінки описують як «історичний момент», зустрічаючись із журналістами на площі Святого Петра одразу після аудієнції. Незважаючи на те, що зустріч з Папою була дуже короткотривалою, вони детально розповіли йому про ситуацію на «Азовсталі», де багато поранених воїнів з гангреною або ампутованими кінцівками. Вони розповіли також про багатьох загиблих, яких не було можливим поховати, і про те, що на території металургійного заводу досі перебувають також цивільні, переважно, сім’ї військових. Саме тому, як зазначає Катерина, вони сподіваються на допомогу Папи в евакуації військових:
«Вірте, ми будемо робити все, що в наших силах», – цими словами, як зазначає Катерина, вони намагаються підбадьорювати своїх чоловіків, але не лише словами. Ці жінки, насправді, не припиняють звертатися про допомогу до всіх, зокрема до міжнародних організацій, які покликані захищати людські права і повинні захищати «цінності гуманізму, любові, правди і свободи»:
Навіть важко уявити, що переживають всі рідні й близькі військових, що перебувають в найгарячіших точках війни. Юля ділиться думками про те, що додає їй сили не опускати руки, а брати активну участь у пошуках вирішення ситуації, що склалася в Маріуполі:
«Вони нам потрібні живими. Нам не потрібні історії, переказані нами про їхні подвиги. Нам потрібні живі інтерв’ю з ними, щоб про них писали книги з реальних розмов з ними», – наголошує Катерина, закликаючи усіх докладати якнайбільше зусиль для того, аби врятувати захисників Маріуполя:
