Виклики сьогодення в Україні як спонука втілювати "Економіку Франциска"

Олена Комісаренко

Людське життя під впливом різноманітних факторів постійно зазнає тих чи інших змін. Це також стосується й економічного життя, яке навіть у періоди стабільності ніколи не є статичним. Проте, життя українців кардинально змінилось після 24 лютого 2022 року. Не буде перебільшенням заявити, що з цього дня почалися зміни в усьому світі. Сьогодні поговоримо про те, як війна об’єднала українців та спонукала до піклування про ближніх.

Попереднього разу ми розглянули приклад того, як єдність української греко-католицької громади матеріалізувала мрію «сонячного» хлопця Микити. Знадобилось багато років для того, щоб створити усі умови, необхідні для втілення в життя задуму про відкриття кондитерської майстерні, яке відбулось саме навесні 2023 р., в період війни в Україні. Нагадаємо, що за словами о. Віталія Марценюка, настоятеля парафії святого великомученика Димитрія в місті Фастові, Бог в різний час та у різний спосіб промовляє до людини, і період війни в Україні – це саме той час коли мова добра є мовою Бога.

В нелегкі часи війни, коли немає стабільності та впевненості в завтрашньому дні, діяльність майстерні та неповторна атмосфера затишку надають Микиті відчуття соціального захисту та економічної стабільності. Отець Віталій вважає, що соціально незахищені категорії населення особливо відчувають нестабільність у суспільстві. Навіть у мирний час таким людям складно працевлаштуватись та самостійно подбати про себе, то в часи війни їм особливо складно переносити наслідки російської агресії.

Досвід, що розпочався вже 9 років тому

Церкви в Україні завжди відігравали важливу роль у підтримці постраждалих від війни та внутрішньо переміщених осіб, які потребували допомоги. Після початку агресії в 2014 році, коли частина українських територій потрапила під російську окупацію, інша, на той час «безпечна», частина України змогла надати необхідну підтримку біженцям.

Значною підтримкою постраждалим через війну був проект «Папа для України», який було розпочато у червні 2016 року. Ця спеціальна гуманітарна ініціатива Святішого Отця Франциска була спрямована на допомогу громадянам України, які постраждали від бойових дій на Сході України, внутрішньо переміщеним особам. Папа пожертвував значний внесок, а загалом було зібрано та освоєно 16 мільйонів євро. Ця допомога є очевидним знаком співчуття Католицької Церкви до людської особистості без огляду на віру, конфесійну, етнічну приналежність чи політичні переконання. Вона охопила майже мільйон бенефіціарів у тодішній зоні бойових дій та на прилеглих територіях.

Кошти були використані, зокрема, у надзвичайних проектах у наступних секторах:

- охорона здоров'я, що включало постачання медикаментів, організацію мобільних клінік та закупівлю медико-фармацевтичного обладнання;

- підготовка до зими, яка передбачала встановлення котлів у приватних будинках і квартирах, забезпечення зимовими ковдрами та одягом, ремонт або реконструкцію будинків, освітніх і медичних закладів;

- харчування та гігієна (продукти харчування тривалого зберігання та засоби гігієни, дитяче харчування та гарячі обіди для малозабезпечених, засоби гігієни для немовлят і вагітних жінок);

- психосоціальна підтримка при посттравматичному стресовому розладі, яка забезпечувала заходи в реабілітаційних центрах, ремонт таких осередків та психологічну допомогу дітям і дорослим.

Приголомшливий виклик

День 24 лютого 2022 року став шоком для кожного українця і для всього світу. Навряд чи можливо виміряти обсяг гуманітарної допомоги та економічної підтримки, яка була надана українцям, що стали жертвами російської агресії протягом періоду повномасштабної війни, але важливо підкреслити роль Церков та релігійних організацій у ці складні часи.

Під час молитви «Ангел Господній» у неділю 6 березня 2022 року Папа Франциск сказав, що Святий Престол готовий зробити все, щоб поставити себе на службу миру в Україні. Церковні заклади в країні відчинили свої двері для внутрішньо переміщених осіб, які потребували допомоги, і навіть використовувалися як притулки. Гуманітарна місія стала щоденним пріоритетом.

Іншою важливою сферою релігійного внеску в мир в Україні є єдність та участь релігійних лідерів. Немає жодної церковної структури, яка б залишилася осторонь цієї ситуації. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій є прикладом успішної та плідної співпраці між представниками основних релігійних спільнот України. Завдяки більш ніж 25-річному досвіду роботи в унікально широкому форматі, Рада досягла значних успіхів у побудові внутрішнього діалогу, в співпраці з державою та міжнародними партнерами.

Зустрічаючись у січні 2023 р. з представниками ВРЦіРО, Святіший Отець щодо злагодженої роботи українських Церков сказав: «Дякую вам за цю вашу єдність. Для мене це дуже багато означає. Це як діти в сім'ї: де один там, а інший десь в іншому місці, але коли мама хворіє, всі збираються разом». Папа Франциск підкреслив, що в даному випадку не йдеться про єврейську, ісламську, християнську, православну чи католицьку Україну, але про «матір Україну», заради якої всі діти об'єднуються разом.

Згуртованість на різних рівнях

Особисто я, будучи родом з Миколаєва, маю батьків та інших родичів, які проживають у цьому місті. На певних етапах війни, коли більша частина Миколаївської області була окупована, обласна влада закликала місцевих жителів евакуюватись, якщо вони не допомагають як волонтери або не виконують корисну для громади роботу. В такі моменти відчуття відповідальності місцевих жителів набувало максимального рівня.

В період відсутності постачання питної води в місті Миколаїв саме солідарність підтримала життя багатьох місцевих. Церква та відповідальні громадяни, які мали доступ до питної води, змогли організувати доставку та відкритий доступ людям, які цього потребували, особливо, особам пенсійного віку. Підприємці зі свого боку також по змозі проявляли підтримку громади в складних обставинах. Деякі магазини та супермаркети максимально знизили ціни на воду, або навіть роздавали її потребуючим.

Згідно з компендіумом соціальної доктрини Церкви (п. 236) «економічна діяльність і матеріальний прогрес повинні слугувати людині і суспільству. Якщо ми присвячуємо себе цій справі з вірою, надією і любов’ю Христових учнів, то навіть економіка і прогрес можуть стати місцем спасіння та освячення. У цих сферах можна проявляти любов і солідарність – більш ніж людяні, – а також сприяти росту нового людства, передвісника життя майбутнього віку». Економічне життя може та повинно бути простором цілісного розвитку людини і суспільства.

Часи, коли єдність, солідарність, взаємопідтримка та піклування про найбільш потребуючих лягають в основу суспільного життя, стають саме тими часами, коли змінюються пріоритети в економічному житті. Те, що ми називаємо Економікою Франциска, зараз можемо спостерігати в різних проявах на території України. Навіть підприємницька діяльність набирає організаційних форм, які надають максимальну можливість для прояву солідарності, в чому ми могли переконатися на прикладі кондитерської майстерні «Коржик». Якщо раніше благодійні жести, вчинені підприємцями, були рідкістю, то сьогодні така поведінка стала частиною норми в українському суспільстві.