Папа: Ми однакові в гідності та унікальні в плодах освячення
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Під час загальної аудієнції в середу, 17 березня 2021 р., що відбувалася у форматі відеоконференції з Апостольського палацу у Ватикані, Папа Франциск завершив розпочаті попереднього разу роздуми про молитву як взаємини з Пресвятою Тройцею, зупинившись на стосунках зі Святим Духом. Він зауважив, що «першим даром християнського життя є Святий Дух», і йдеться «не про абиякий дар, але про фундаментальний дар». А це тому, що без Святого Духа «неможливі стосунки з Христом та з Отцем».
«Бо Святий Дух відкриває наше серце на Божу присутність, втягує його в ту “круговерть” любові, якою є серце самого ж Бога. Ми є не лише гостями та паломниками, прямуючи цією землею, але також є гостями та паломниками у тайні Пресвятої Тройці. Ми схожі до Авраама, який одного дня, приймаючи в своєму наметі трьох подорожніх, зустрівся з Богом», - мовив Папа, додаючи, що саме завдяки тому, що в нас перебуває Святий Дух, ми можемо взивати до Бога, називаючи Його «Татусем», бо це Він дає нам відчуття «зворушливої радості бути любленими Богом як справжні діти».
Пам’ятати Ісуса
У цьому контексті Святіший Отець навів слова Катехизму Католицької Церкви, що навчає: «Щоразу, коли ми починаємо молитись до Ісуса, Сам Дух Святий Своєю випереджувальною благодаттю пориває нас на дорогу молитви. А якщо Він навчає нас молитися, нагадуючи нам про Христа, то як же нам не молитися до Нього Самого? Тому Церква запрошує нас щоденно звертатись до Святого Духа, особливо на початку і наприкінці будь-якої важливої справи».
«Нагадувати» про Ісуса - саме в цьому, за словами Святішого Отця, полягає діло Святого Духа в нас. Він не лише «нагадує», але й вчиняє Ісуса «присутнім у нас», аби Він не применшився до персонажа з минулого. Бо якщо б Христос був «лише далеким в часі», то ми були б самотніми та загубленими в світі. Однак, у Святому Дусі «все є оживленим», для християн усіх часів і на кожному місці «відкрита можливість зустріти Христа». «Він не є далеким, Він перебуває з нами: Він і тепер навчає Своїх учнів, перемінюючи їхнє серце, як учинив це зі святими Петром, Павлом, Марією Магдалиною», - сказав Наступник святого Петра, вказуючи на те, що йдеться про досвід «багатьох молільників», зустріти яких – «велика благодать». А це тому, що відчуваємо, що «в них пульсує інше життя, їхній погляд сягає далі, ніж ця дійсність». І не йдеться лише про монахів і пустельників, але про багатьох «смиренних свідків», яких зустрічаємо в повсякденному житті, «які пережили історію діалогу з Богом».
За словами Святішого Отця, першим завданням християн є «підтримувати живим оте полум’я, яке Ісус приніс на землю», тобто, Божу Любов. Без полум’я Святого Духа «пророцтва гаснуть, а смуток витісняє радість, звичка підміняє любов, служіння перетворюється в неволю». Папа вказав на світелко, яке постійно горить біля кивота, в якому зберігається Пресвята Євхаристія. Навіть коли в храмі нікого немає, навіть коли церква зачинена, це світло залишається засвіченим: ніхто його не бачить, але воно палає перед Господом.
Відкриті сторінки
«Дух Святий, помазання Якого проймає все наше єство, є внутрішнім Учителем християнської молитви. Він – творець живої традиції молитви. Звичайно, у молитві є стільки доріг, скільки молільників; але тільки один Дух діє в усіх та з усіма. У співпричасті Святого Духа християнська молитва є молитвою у Церкві», - цитуючи ці слова Катехизму Католицької Церкви, Папа підсумував:
«Отже, це Святий Дух пише історію Церкви та світу. Саме Він. Ми є відкритими сторінками, готовими приймати Його письмо. Й у кожному з нас Святий Дух творить оригінальні діла, бо не існує християнина, повністю однакового з іншим. На нескінченному полі святості Єдиний Бог, Тройця Любові, дає розквітнути розмаїттю свідків: усі однакові в гідності, але унікальні в красі, яку Святий Дух забажав вивільнити в кожному з тих, кого милосердя Бога вчинило Своїми дітьми. Не забуваймо, Святий Дух присутній у нас. Прислухаймося до Святого Духа!».
