Папа: через насіння жертви мучеників Господь і сьогодні творить чуда
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Сьогодні, як і в перші віки християнства, засів жертви мучеників проростає та приносить плоди, бо Бог через них і далі чинить чуда та перемінює серця. Так Папа Франциск підсумував свої роздуми, якими він поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній» разом з римлянами, прочанами та туристами, які 26 грудня 2023 р., в другий день різдвяних свят зібралися опівдні на площі Святого Петра у Ватикані, адже в Італії цей день є вихідним.
Промовляючи з вікна Апостольського палацу, Святіший Отець підкреслив, що вшанування відразу після Різдва пам’яті першого мученика святого Стефана не є випадковим. Про це мучеництво розповідає Книга Діянь, яка описує Стефана як мужа з доброю репутацією, що звершував служіння милосердної любові у громаді. І саме з огляду на цю «великодушну послідовність», як зауважив Наступник святого Петра, він не може не дати свідчення тому, що має найціннішого, тобто, «вірі в Ісуса», що викликає гнів переслідувачів, які його каменують. А сталося це перед очима Савла, що виконував роль «гаранта» виконання засуду.
Насіння благодаті
«Задумаймося на хвилинку над цією сценою: Савло і Стефан, переслідувач і переслідуваний. Між ними, здається, непрохідна стіна, така ж тверда, як фундаменталізм молодого фарисея і як каміння, кинуте в засудженого на смерть. Однак, попри те, що здається на поверхні, є також щось велике, що їх об'єднує: через свідчення Стефана Господь, насправді, вже готує в серці Савла, невідомо для нього самого, навернення, яке приведе його до того, що він стане великим апостолом», – сказав Папа, підкреслюючи, що Стефанове служіння, його молитви, звіщення віри та прощення в хвилину смерті «не є даремними», хоч і може здаватися, що закінчилися нічим. Бо його жертва стала насінням, яке, «вкинуте в протилежному від каміння напрямку», посіялося в грудях його найжорстокішого супротивника.
Вірність не є даремною
Як зауважив далі Святіший Отець, через дві тисячі років після цих подій бачимо, що переслідування тривають. Також і сьогодні є багато тих, які «страждають і вмирають через те, що свідчать Ісуса», не бракує тих, хто зустрічається із труднощами на різних рівнях через те, що «поводиться послідовно з Євангелієм», хто «кожного дня докладає зусилля для того, щоб без галасу залишатися вірним своїм добрим обов’язкам, у той час, як світ висміює це та проповідує щось інше».
«Може здаватися, що ці брати й сестри також зазнали невдачі, але сьогодні ми бачимо, що це не так. Зараз, як і тоді, насіння їхніх жертв, яке, здавалося, загинуло, проростає і приносить плоди, бо Бог через них і далі творить чудеса, змінює серця і спасає людей», – сказав Папа, пропонуючи замислитися над тим, чи ми цікавимося та молимося за тих, хто в різних частинах світу також і сьогодні страждає та вмирає за віру, та чи стараємося свідчити Євангеліє, вірячи, що насіння добра принесе плоди, навіть якщо й не побачимо негайних результатів. «Нехай же Марія, Цариця мучеників, допоможе нам свідчити Ісуса», – побажав Святіший Отець.
Подяка та заохочення
Після проказування молитви «Ангел Господній» Папа звернувся до присутніх із побажаннями «миру та добра, що випливає з Господнього Різдва». «Користуючись нагодою, хочу подякувати всім, хто надіслав мені святкові побажання з Риму та з багатьох куточків світу. Дякую насамперед за ваші молитви! І надалі моліться за Папу! Бо це потрібно», – попросив він, а перед тим, як попрощатися, заохотив присутніх на площі зупинитися на молитву перед вертепом. «Розглядаючи статуї, ви побачите в їхніх обличчях і поставі спільну рису: благоговіння. Ви побачите здивування, яке переростає в поклоніння. Дозвольмо, щоб і нас вразив благоговійний трепет перед народженням Господа. Бажаю вам, щоб ви зберегли це в собі: зачудування, яке переростає в поклоніння», – мовив Святіший Отець.