Папа: Бог стає останнім, щоб останні були піднесені та стали першими

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Коли ми вчимося служити, кожен жест уваги і піклування, кожен прояв лагідності, кожне діло милосердя стає віддзеркаленням Божої любові. Так ми, кожен з нас, продовжуємо діло Ісуса в світі», – сказав Папа Франциск, підсумовуючи свою проповідь, яку він виголосив під час Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, яку він очолив у неділю, 20 жовтня 2024 року. На початку він зарахував до лику святих Католицької Церкви чотирнадцятьох блаженних – одинадцять мучеників з Дамаска, італійського священника та канадійську й італійську черниць.

Збагнути, що носимо в своєму серці

«А що ви хочете, щоб я зробив для вас?» – запитав Ісус Якова та Івана, коли вони наблизилися до Нього, щоби про щось попросити. І відразу притискає їх: «Чи можете ви пити ту чашу, яку я п’ю, і хреститися хрещенням, яким я хрещуся?». Як зазначив Святіший Отець під час проповіді, Ісус ставить запитання, й таким чином «допомагає нам у розпізнанні», оскільки запитання допомагають зрозуміти, що ми носимо в серці.

«Через ці запитання Ісус показує зв'язок і очікування, які учні мають щодо Нього, зі світлом і тінями, характерними для будь-яких стосунків», – сказав проповідник, зауваживши, що Яків та Іван прив’язані до Ісуса, але мають певні претензії, вони шукають почесного місця, «щоб сидіти праворуч і ліворуч» у Його славі, тобто, думають про Нього як про переможного Месію, «згідно з логікою панування». Ісус же не зупиняється на словах, а «заглиблюється, вислуховує та відчитує серце», стараючись через свої запитання «вивести на яв прагнення, яке стоїть за цими проханнями».

Перемагає той, хто служить

Папа зауважив, що Ісус спочатку запитує про те, що вони хочуть, щоб Він учинив їм, і це запитання «виявляє думки їхнього серця», виводить на яв їхню мрію про славу, немовби каже: «Ким ти хочеш, щоб я був для тебе?». А наступним запитанням Він спростовує фальшиву уяву про Месію, допомагаючи змінити перспективу, тобто, навернутися. Він об’являє їм, що Він не такий Месія, якого вони собі уявляють: Він – Бог любові, «Який понижується, щоб досягти тих, які внизу». «Чаша, яку Господь вип’є, – це жертва Його життя, відданого за нас з любові, аж до смерті, й то смерті хресної», – сказав Наступник святого Петра, додавши: «І тоді по Його правиці та лівиці будуть два розбійники, прибиті, як і Він, до хреста, а не вмощені зручно на сідалищах влади». Таким чином, «перемагає не той, хто панує, а той, хто служить з любові». Отож, Ісус допомагає учням навернутися, змінити ментальність: «Ви знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними […]. Але не так буде між вами, але: якщо хтось між вами схотів би бути великим, нехай буде вам слугою».

Стиль християнського життя

«Браття й сестри, Ісус відкриває думки, бажання і проекти наших сердець, іноді викриваючи наші очікування слави, панування, влади, марнославства. Він допомагає нам мислити вже не за критеріями світу, а згідно зі стилем Бога, Який стає останнім, щоб останні були піднесені і стали першими. І ці питання Ісуса, з Його вченням про служіння, часто є для нас такими ж незрозумілими, як і для учнів. Але слідуючи за Ним, йдучи Його слідами і приймаючи дар Його любові, яка змінює наш спосіб мислення, ми теж можемо навчитися Божого стилю – служіння», – сказав Папа, підкреслюючи, що саме цього ми повинні прагнути, бо «служіння – це стиль християнського життя».

І саме в цьому світлі Святіший Отець вказав на новопроголошених святих. Протягом «неспокійної історії людства» вони були «вірними слугами», які служили «і в мучеництві й у радості». «Ці нові святі жили в стилі Ісуса: в служінні. Віра і апостольство, які вони здійснювали, не розпалювали в них мирські бажання і прагнення влади, а навпаки, робили їх слугами своїх братів і сестер, креативними в чиненні добра, стійкими в труднощах, великодушними до кінця», – сказав Папа, захочуючи молитися за їхнім заступництвом, щоб «також і ми змогли іти за Христом в служінні та ставати свідками надії для світу».