Економіка піклування в енцикліці «Fratelli tutti»

Олена Комісаренко

Сьогодні ми продовжуємо нашу розмову про необхідність укорінення етики піклування в економічному житті сучасного суспільства. Цікавим у цьому контексті є те, яким чином тема піклування відображена в останній соціальній енцикліці Папи Франциска Fratelli tutti.

Якщо розглядати текст документа італійською чи англійською мовою, то можна простежити те, що слово «care» або «cura» вживається 35 разів. Багатогранність перекладу українською мовою, на жаль, не відображає кількісну статистику вживання терміну, тому в цьому випадку краще посилатись на текст італійською чи англійською. Ба більше, термін піклування вживається в різних частинах документа, і в більшості випадків безпосередньо стосується економічного життя.

Перше, що спадає на думку, говорячи про цю енцикліку, це притча про доброго самарянина, описана в другому розділі енцикліки, яку Ісус Христос розповів дві тисячі років тому у відповідь на питання «Хто мій ближній?». В ній йдеться про те як знедолений чоловік отримав необхідну турботу від тієї людини, від кого найменше очікував. Ближнім є не той хто поряд, а той хто вчинив милосердя. Ця притча спонукає до роздумів про різні питання, але нас тепер цікавить те, яким саме чином самарянин проявив милосердя.

Читаємо в євагельському тексті: «Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.» (Лк. 10, 25-37).

Звернімо нашу увагу на догляд як прояв милосердя і на те, як гроші можуть бути власне інструментом піклування. Насамперед самарянин потурбувався про здоров’я, поступився своєю худобою і привів до заїзду. Коли людина не може особисто доглядати за іншими, коли виникає така потреба, фінансування роботи по догляду, яку виконує інша людина, також є проявом милосердя. Ця людина, в нашому випадку господар, навряд чи допомагав би знедоленому, але жест доброї волі самарянина оплатити працю та витрати по догляду кардинально змінив життєву ситуацію бідного. Цей жест власне і можна вважати формою прояву піклування в тогочасному економічному житті, але який є актуальним і до сьогодні.

Повертаючись власне до тексту енцикліки Fratelli tutti важливим є також продовження другого розділу з описанням складнощів в людських стосунках. «Каїн вбиває свого брата Авеля, і тоді звучить голос Бога: “Де Авель, брат твій?” (Бт. 4, 9). Каїн відповідає так, як ми часто відповідаємо: “Хіба я сторож брата мого?”». Байдужість не може бути виправдана, і культура піклування її повністю витісняє, долаючи неприязнь і конфлікти.

Ці притчі мають тисячолітню історію, але в контексті сучасних економічних проблем зберігають свою актуальність. Економіка та економічне життя загалом не ізольовані від людського соціального життя, хоча дуже часто позиціонують себе такими. Вищезазначені притчі спонукають нас задуматись про необхідність брати на себе відповідальність піклуватись про інших та наше довкілля, а найголовніше – вони протиставляються егоїстичному індивідуалізму, глибоко вкоріненому в баченні людської природи.

Іншім важливим пунктом в енцикліці Fratelli tutti, який ми не можемо оминути увагою, є 59-й, де згадується про те, як в юдейській традиції заповідь любові й турботи про іншу людину виражаються словами: “Любитимеш ближнього твого, як самого себе” (Лев. 19, 18). Ми раніше вже згадували це універсальне «Золоте правило» в передачі, присвяченій міжнародному законодавству, тому що важливість піклування про ближнього в дусі братерства, зазначена в енцикліці Fratelli tutti, характерна усім віросповіданням і присутня навіть у в Загальній декларації прав людини ООН 1948 року.

З іншого боку, пункти, присвячені економіці, споріднені з братерством та піклуванням. Власне, частина третього розділу, яка присвячена універсальній любові, зазначає: «Якщо суспільство керується переважно критеріями вільного ринку і ефективності, то в ньому немає місця для безпорадних людей, і братерство залишиться лише черговим романтичним гаслом». Це бачення вже знайшло своє місце в енцікліці Laudato si і має продовження в енцикліці Fratelli tutti: «Так довго, як наша економічно-соціальна система породжуватиме знедолених, і хоча б одна людина почуватиметься відкинутою, не буде радості універсального братерства». Це останнє речення цього пункту енцикліки взяте із послання учасникам ініціативи «Economy of Francesco» від 1 травня 2019, які в подальшому приділили значну увагу розвитку економіки піклування та її практичному застосуванню.

Ця частина тексту енцикліки спонукає до формування суспільства, яке «здатне гарантувати людині ефективну і стабільну опіку на кожному етапі її життя». Ставлення доброго самарянина до знедоленого має знайти своє вираження в економічній політиці для організації соціального устрою таким чином, щоб сприяти найбільш повному самовираженню людей з продуктивністю нижче середнього.

Продовжуючи перегортати сторінки енцикліки, зупинимось на пунктах про приватну власність та підприємництво (118-123). У Компендіумі соціальної доктрини Церкви принцип приватної власності поєднується з універсальним призначенням благ. Продовження обґрунтування важливості цього поєднання ми можемо спостерігати і в тексті енцикліки. Спільне використання матеріального добра усіма має буті в пріоритеті всього соціально-етичного устрою, бо світ, в якому ми народилися, є єдиним і існує для нас усіх. В такому баченні приватна власність може виступати інструментом піклування: якщо маєш благо, маєш щоб давати.

В контексті підприємницької діяльності ми бачимо продовження необхідності піклування про наш спільний дім, що описана в енцікліці Laudato si: Підприємницька діяльність – «це благородне покликання, спрямоване на виробництво багатства та вдосконалення нашого світу». Підприємницький талант має слугувати розвитку інших людей, збільшуючи матеріальне добро та піклуватись про покращення добробуту спільноти.

Підсумовуючи, організація соціо-економічного устрою, яка має забезпечувати піклування про спільний дім, описана в Laudato si, знаходить свій черговий виток розвитку в Fratelli tutti, надихаючи до братерської любові та наголошуючи на необхідності піклування про ближнього.

Саме піклування про інших як про членів сім’ї має бути в основі сучасної економічної культури, адже економічна ефективність та сприяння солідарному розвитку людства – одна неподільна мета, про що нам нагадує енцикліка Fratelli tutti.