Папа: будування кращого світу – це щоденні зусилля, а не тільки урочисті заяви
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Урочисті моменти важливі, але далі будування кращого світу для всіх вимагає щоденних зусиль і конкретного свідчення. Так Папа Франциск підсумував свою розповідь про участь у Конгресі лідерів світових і традиційних релігій, який 14 і 15 вересня відбувався у столиці Казахстану. Повернувшись із своєї чергової Апостольської подорожі, Святіший Отець присвятив наступну загальну аудієнцію тому, щоби представити її основні моменти. Промовляючи до паломників і туристів, які в середу, 21 вересня 2022 р., зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, він, насамперед, подякував всім причетним, починаючи від влади, за гостинність і гарячий прийом.
Релігії у центрі зусиль на користь миру
Розповідаючи про Конгрес лідерів світових і традиційних релігій, Папа зазначив, що ця ініціатива, яку вже 20 років проводить місцева влада, представляється як місце зустрічі та діалогу, і як наслідок – протагоніст у сприянні мирові та братерству. «Це означає поставити релігії в центрі зусиль на користь будування світу, в якому слухають одні одних та шанують одні одних у відмінностях», – сказав Наступник святого Петра, висловивши похвалу казахській владі, яка «після звільнення від ярма атеїстичного режиму», пропонує цей шлях діалогу, «не змішуючи і не відокремлюючи, та виразно засуджуючи прояви фундаменталізму та екстремізму».
Від урочистих заяв до конкретних зусиль
Далі Святіший Отець згадав про те, що конгрес завершився схваленням Кінцевої декларації, яка є послідовною із документом про загальнолюдське братерство, підписаним 2019 року в Абу-Дабі. Як зауважив Глава Католицької Церкви, що це плід «дороги, що прямує здалеку», згадавши про міжрелігійну зустріч за мир, яку святий Іван Павло ІІ скликав у Ассізі 1986 року, про «далекоглядність святих Івана ХХІІІ та Павла VI», як також представників інших релігій. «Як тут не згадати про численних мучеників, чоловіків і жінок кожного віку, мови та народності, які життям заплатили за вірність Богові миру й братерства?» – сказав він, додаючи, що «урочисті моменти є важливими», однак, «кращий світ для всіх» будується щоденними зусиллями та конкретним свідченням.
Країна зустрічі
Крім участі в конгресі, подорож була нагодою зустрітися з владою країни та з Церквою на цій землі. Папа розповів про те, як зустріч з представниками влади та дипломатичного корпусу стала нагодою підкреслити покликання Казахстану бути «Країною зустрічі», адже там живуть разом представники понад 150 етнічних груп, які розмовляють понад 80 мовами. Це покликання, «продиктоване географічними особливостями та історією», потрібно прийняти як шлях, який «заслуговує на підтримку». Крім того, потрібно тривати «у будуванні дедалі зрілішої демократії», що буде спроможною «ефективно відповісти на вимоги всього суспільства». «Це важке завдання, що вимагає часу, але вже потрібно визнати, що Казахстан зробив позитивний вибір, як от відмова від ядерної зброї та добрі практики в енергетиці та екології», – додав він, зазначаючи: «Це було відважне рішення. В період теперішньої трагічної війни, в якій дехто думає про застосування ядерної зброї, що є божевіллям, ця країна вже від початку каже "ні" ядерній зброї».
Благодать незначності
Святіший Отець також поділився враженнями від зустрічі з місцевою Церквою, зазначивши, що його втішила зустріч зі «спільнотою радісних і сповнених ентузіазму людей». Католиків мало в цій великій країні, але якщо переживати цю обставину з вірою, «вона може принести євангельські плоди». Першим з них є «благодать незначності», покликання бути закваскою, сіллю та світлом, «розраховуючи виключно на Господа». Крім того, це є спонукою «розвивати взаємини з християнами інших конфесій», як також «братерство з усіма». Це також була нагода згадати «мучеників цього святого Божого люду», який пережив десятиліття утисків, аж до визволення 30 років тому, «чоловіків і жінок, які багато вистраждали за віру в період переслідування».
І саме «з цим малим стадом» Папа молився Святу Месу у свято Святого Хреста, яка була звершена у виставковому центрі, де проходила всесвітня виставка 2017 року. І це спонукає замислитися над тим, що «в світі, в якому перетинаються прогрес і регрес, Христовий хрест залишається якорем спасіння».
